Справа № 202/8288/15-а
Іменем України
08 грудня 2015 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шишляннікова О.В., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби 2 взводу з ОСП роти ДПС м. Запоріжжя Управління ОСОБА_2 України в Запорізькій області ОСОБА_3, третя особа - Управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Звернувшись до суду з даним адміністративним позовом, позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 509351, винесену 17 жовтня 2015 року інспектором дорожньо-патрульної служби 2 взводу з ОСП роти ДПС м. Запоріжжя Управління ОСОБА_2 України в Запорізькій області ОСОБА_3, про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 КУпАП, а провадження у справі закрити, посилаючись на те, що як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності не зазначений конкретний підпункт пункту 12.6 Правил дорожнього руху, нібито порушений ним, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена без жодних доказів його вини.
У судовому засіданні позивач свій адміністративний позов підтримав.
Відповідач - інспектор дорожньо-патрульної служби 2 взводу з ОСП роти ДПС м. Запоріжжя Управління ОСОБА_2 України в Запорізькій області ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений, заперечень, а також доказів на спростування доводів позивача суду не надав, тому справу розглянуто в його відсутність на підставі наявних у справі даних та доказів.
Представник третьої особи - Управління ОСОБА_2 України в Запорізькій області явку свого представника у судове засідання також не забезпечив, про час і місце розгляду справи був повідомлений.
Суд, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що 17 жовтня 2015 року інспектором дорожньо-патрульної служби 2 взводу з ОСП роти ДПС м. Запоріжжя Управління ОСОБА_2 України в Запорізькій області ОСОБА_3 було винесено постанову серії ПС2 № 509351 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., згідно з якою ОСОБА_1 17 жовтня 2015 року о 15 годині 37 хвилин на 458 км автошляху Н-08 рухався зі швидкістю 168 км/год, чим перевищив дозволену швидкість на 58 км.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте жодні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при його складанні ОСОБА_1 заперечував факт правопорушення. Незважаючи на це, відповідач у постанові не навів мотивів відхилення його доводів.
Відповідно до ч. 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Зі змісту даної норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, частина 4 статті 70 КАС України зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у суді.
Разом з тим відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідно до ухвали суду від 30 жовтня 2015 року, якою зобов'язано подати такі матеріали, не надав, правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності не довів, хоча об'єктивно мав таку можливість, оскільки завчасно був повідомлений про час і місце судового розгляду.
Таким чином відповідачем достовірно не доведено, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.
Враховуючи, що у суді не було доведено, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, доводи позивача нічим не спростовані, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 159-163, 171-2 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби 2 взводу з ОСП роти ДПС м. Запоріжжя Управління ОСОБА_2 України в Запорізькій області ОСОБА_3 від 17.10.2015 року серії ПС2 № 509351 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 122 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня оголошення постанови. Особи, які беруть участь у справі і не були присутні під час оголошення постанови, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Н. Ю. Марченко