16 грудня 2015 року м. Київ К/800/39947/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р.
у справі № 816/55/13-а
за поданням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремінь Нафта»
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків , -
03 січня 2013 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - заявник, Кременчуцька ОДПІ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремінь Нафта» (далі - відповідач, ТОВ «Кремінь Нафта») про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013 р. у задоволенні подання Кременчуцької ОДПІ відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р. скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013 р. та закрито провадження у справі.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, заявник звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити подання.
Відповідач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Сторони в судове засідання 16.12.2015 р. не з'явились, про час та місце слухання справи належним чином були повідомлені, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права? колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 грудня 2012 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ проведено фактичну перевірку господарського об'єкту ТОВ «Кремінь Нафта» - АЗС № 2, що розташована за адресою: м. Кременчук, вул. Київська 62, за результатами якої складено акт № 0088/16/03/22/37667061 від 29 грудня 2012 року.
В ході проведення зазначеної перевірки виявлено майно, а саме - паливно-мастильні матеріали, власник яких, на думку органу державної податкової служби, не встановлений.
Вказаний висновок податкового органу ґрунтується на тому, що згідно з протоколом дослідження Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 28.12.2012 № 19/2-123/10068 надані на дослідження проби паливно-мастильних матеріалів не відповідають ДСТУ.
29.12.2012 р. посадовими особами Кременчуцької ОДПІ складено протокол № 2 про тимчасове затримання вказаного майна на суму 59 488,68 грн.
На підставі зазначеного протоколу заступником начальника Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС згідно з пунктом 94.7 статті 94 Податкового кодексу України прийнято рішення № 2 від 02.01.2013 р. про накладення адміністративного арешту на майно на загальну суму 59 488,68 грн., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62, власник якого не встановлений.
Кременчуцька ОДПІ звернулася до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, колегія суддів апеляційної інстанції посилалась наявність спору про право. З такими висновками суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Пунктом 2 частини 5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Кремінь Нафта» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької ОДПІ про скасування рішення № 2 від 02.01.2013 р. про тимчасовий адміністративний арешт нафтопродуктів, що містяться на АЗС № 2.
Слід враховувати, що наявність спору про право може бути виявлена судом також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, зокрема зі змісту заперечень платника податків стосовно якого внесено подання. У такому разі суду необхідно закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, а заявник може звернутися з тими ж самими вимогами в загальному порядку позовного провадження. В зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, постановлено обґрунтоване рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи.
Водночас, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.
За результатами оскарження в апеляційному порядку постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013 р. постановлено процесуальну ухвалу про закриття провадження у справі, тобто оскаржувана постанова суду першої інстанції в апеляційному порядку по суті не переглядалася.
У зв'язку з зазначеним касаційне провадження з перегляду постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013 р. за скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 211, 160, 167, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.
Касаційне провадження за скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013 р. у справі № 816/55/13-а - закрити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 р. у справі № 816/55/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені статями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис І.В. Приходько
Судді підпис І.О. Бухтіярова
З оригіналом згідно підпис М.І. Костенко