17 грудня 2015 року м. Київ К/9991/77856/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 по справі № 2а-9467/08/1370
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго"
до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Товариство звернулось до суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції, з урахуванням уточнень, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 03.06.2008 №0001392320/0/12246/23-2, від 15.08.2008 №0001392320/1/18561, від 27.10.2008 №1392320/2 та від 27.10.2008 №0001392320/3/29009, якими позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на суму 34 333,30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 17 166,65 грн.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 03.06.2008 №0001392320/0/12246/23-2 та наступних в часі податкових повідомлень-рішень, прийнятих у порядку адміністративного оскарження через дріб 1, 2, 3, були висновки, викладені у акті від 20.05.2008 про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань правових відносин з ТОВ "Газтрейд ЛТД" за період з 01.06.2005 по 30.06.2005, у якому було зазначено про неправомірне включення до складу податкового кредиту за червень 2005 року ПДВ в сумі 34 333,30 грн. з огляду на те, що рішенням суду установчі документи контрагента позивача ТОВ "Газтрейд ЛТД" та його свідоцтво платника ПДВ визнано недійсними, а отже податкова накладна накладної від 14.06.2005 №6-14/1-1 видана таким контрагентом на користь позивача є недійсною та не надає права останньому формувати податковий кредит.
Так, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат на сплату податку, не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.
А відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону покупець має право відобразити сплачені (нараховані) суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Отже, всі витрати господарюючого суб'єкта мають бути здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, та підтверджені відповідними первинними документами, а наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.
У цій справі, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, з урахуванням встановлених контролюючим органом під час проведення перевірки обставин та обставин, що були встановлені у ході розгляду справи, а саме, що
- рішенням господарського суду Львівської області від 01.10.2008 у справі № 28/166А визнано недійсним господарське зобов'язання між позивачем та ТОВ "Газтрейд ЛТД" згідно накладної №6-14/1-1 на загальну суму 206 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ 34 333,33 грн.), а ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009 у вказаній справі в мотивувальній частині підтверджено нікчемність договору між позивачем і "Газтрейд ЛТД" від 10.06.2005№ 10/06-П;
- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2008 встановлено здійснення фіктивного підприємництва директором ТОВ "Газтрейд ЛТД" з метою отримання податкової вигоди, зокрема у вироку зазначено, що призначений ОСОБА_1 за грошову винагороду директор ТОВ "Газтрейд ЛТД" ОСОБА_2, з яким позивачем укладено договір купівлі-продажу газу від 10.06.2005 №10/06-П на загальну суму 206 000,00 грн. і який підписав податкову накладну №6-14/1-1, ніякого відношення до складання та видачі від імені підприємства офіційних документів, документів податкової звітності та інших документів не мав. І хоча ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України вирок стосовно ОСОБА_1 скасовано, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі амністії, а справу провадженням закрито, проте у вищевказаній ухвалі колегія суддів констатувала, що обґрунтованість засудження ОСОБА_1, як і правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України не оспорювалась. Таким чином, враховуючи, що закриття провадження у справі відбулось внаслідок амністії, тобто з нереабілітуючих підстав, висновку суду щодо здійснення фіктивного підприємництва директором ТОВ "Газтрейд ЛТД" не змінили;
фактично спростовують достовірність даних податкового обліку платника податків та правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної виданої на його користь ТОВ "Газтрейд ЛТД" за господарськими операціями в межах нікчемного правочину, а отже судами дотримано вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України та надано правильну правову оцінку встановленим у справі обставинам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого висновок про правомірність визначення позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ є обґрунтованим.
За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" відхилити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 по справі № 2а-9467/08/1370 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко