17 грудня 2015 року м. Київ К/9991/76852/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 по справі № 2а/2570/1208/2012
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Підприємець звернувся до суду з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.12.2011 № 0005141740, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями розмірі 170,00 грн. за неподання податкової декларації за січень 2011 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Підприємця задоволено частково, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0005141740 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 169,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Підприємцем у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 24.10.2011 №343/17-419/2197708093 та встановлено порушення позивачем вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, яке полягало у неподанні позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року.
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0005141740.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що Підприємцем в порушення вимог Податкового кодексу України не подано податкову звітність з податку на додану вартість за січень 2011 року з граничним строком подання 21.02.2011, а тому контролюючим органом цілком правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в частині, виходив з того, що оскільки неподання позивачем податкової декларації за січень 2011 року відбулось у період з 01.01.2011 по 30.06.2011 то на позивача поширюються норми п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України, а отже розмір штрафу не повинен перевищувати 1,00 грн.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року, регулюються Податковим кодексом України, котрим визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 120.1 ст. 120 вказаного Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Водночас п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1,00 грн. за кожне порушення.
Таким чином, вказана норма встановлює особливості застосування штрафних санкцій до суб'єктів господарювання за порушення податкового законодавства у визначений період, які полягають у встановленні максимальної ставки санкцій за кожне порушення, а системний аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави вважати, що неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності слід розуміти як порушення податкового законодавства, за яке відповідно до п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України може бути застосована відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 Кодексу, але не більше 1,00 грн. за кожне порушення.
Враховуючи, що неподання Підприємцем податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року мало місце в період з 1 січня до 30 червня 2011 року, суд касаційної інстанції погоджується з цілком правильним та обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції про скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 169,00 грн.
За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанцій у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 по справі № 2а/2570/1208/2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко