10 грудня 2015 року м. Київ К/800/47160/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді суддів:Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюк М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 червня 2014 року, додаткову постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 червня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області про визнання недійсним рішення суб'єкта владних повноважень та поновлення на роботі,
У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, уточнивши який просив визнати незаконним та скасувати рішення 37 сесії VІ скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 492 від 30 жовтня 2013 року «Про дострокове припинення повноважень Новофедорівського сільського голови ОСОБА_4», поновити його на посаді голови Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області з 30 жовтня 2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення ради прийняте з порушенням норм діючого законодавства, в період його тимчасової непрацездатності, до того ж підстав для дострокового припинення його повноважень сільського голови не було, оскільки Конституції та законів України не порушував, надані йому повноваження виконував.
Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 червня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано Новофедорівську сільську раду Голопристанського району Херсонської області внести зміни до рішення 37 сесії VІ скликання № 492 від 30 жовтня 2013 року «Про дострокове припинення повноважень Новофедорівського сільського голови ОСОБА_4», змінивши формулювання причин та дати звільнення позивача, та зобов'язано відповідача внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_4 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковою постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 червня 2014 року доповнено постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 червня 2014 року абзацом такого змісту: «Змінити формулювання причин та дати звільнення ОСОБА_4 з посади сільського голови Новофедорівської сільської ради за рішенням 37 сесії VІ скликання від 30 жовтня 2013 року № 492 «Про дострокове припинення повноважень Новофедорівського сільського голови ОСОБА_4» із звільнення на підставі ч. ч. 2, 3 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у зв'язку із порушенням Конституції, законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень) з 30 жовтня 2013 року на звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у зв'язку із його зверненням з особистою заявою про складення ним повноважень голови) з 5 листопада 2013 року.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року скасовано постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 червня 2014 року та додаткову постанову цього суду від 23 червня 2014 року і прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням 37 сесії VІ скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 492 від 30 жовтня 2013 року «Про дострокове припинення повноважень Новофедорівського сільського голови ОСОБА_4» на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» достроково припинено повноваження голови Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області ОСОБА_4
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи будь-які рішення про доведеність вини позивача в порушенні Конституції та законів України відсутні, як і відсутнє рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за систематичне невиконання ним службових обов'язків. А так як позивач подав заяву про надання щорічної відпустки з подальшим звільненням, то суд першої інстанції додатковою постановою змінив формулювання причин та дати звільнення ОСОБА_4 з посади голови Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про дострокове припинення повноважень голови Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області ОСОБА_4, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що порушення позивачем як головою Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Конституції та законів України, не забезпечення наданих йому повноважень доведені, підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, ці порушення полягають у не розгляді звернень громадян, не проведенні особистого прийому громадян; не забезпеченні виконання рішень судів; не забезпеченні контролю за усуненням порушень законодавства при розміщенні тимчасових споруд на набережній зоні в с. Залізний Порт; не виконанні рішень ради; не забезпеченні проведення спеціальної перевірки щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності кандидата на посаду заступника сільського голови Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області; ігноруванні заяв депутатів сільської ради про скликання сесій ради від 4 вересня 2013 року, від 21 жовтня 2013 року.
Статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження сільського голови, в тому числі і щодо забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організації в межах, визначених цим Законом, роботи відповідної ради та її виконавчого комітету; підписання рішень ради та її виконавчого комітету; внесення на розгляд ради пропозицій щодо кандидатур на посаду секретаря ради; внесення на розгляд ради пропозицій про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчого комітету; скликання сесій ради, внесення пропозицій та формуванню порядку денного сесій ради, головування на пленарних засіданнях ради.
Частинами 4 та 5 цієї ж статті встановлено, що сільський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень; при здійсненні наданих повноважень сільський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Згідно ч.3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
Відповідно до ч. 2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Ч. 3 цієї ж статті передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених ч. 2 цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Згідно п. 1 ч. 7 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з підстав, зазначених у ч. 2 цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.
Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Згідно ч. 6 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості скликати сесію ради сесія сільської, селищної, міської ради скликається секретарем сільської, селищної, міської ради. У цих випадках сесія скликається, якщо сільський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених ч. 7 цієї статті.
Частиною 7 цієї ж статті передбачено, що сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.
Частиною 8 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах 4 та 6 цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
Відповідно до ч. 9 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення про скликання сесії ради відповідно до частин 4, 6 та 8 цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
За таких обставин, коли суд апеляційної інстанції встановив, що рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови прийнято таємним голосуванням більше двох третин депутатів (12 депутатами від загальної кількості 16 депутатів), а також перевірив доведеність встановлених ч.2 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підстав для дострокового припинення повноважень сільського голови ОСОБА_4, які вказували на порушення ним Конституції, законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень, суд дійшов обґрунтованого висновку, що рішення 37 сесії VІ скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 492 від 30 жовтня 2013 року про дострокове припинення повноважень голови Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області ОСОБА_4 прийняте з дотриманням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, а відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги про незаконність судового рішення з тих підстав, що позивача звільнено з посади в період тимчасової непрацездатності, не заслуговують на увагу.
За змістом ч.3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Разом з тим, зміст поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито законодавцем у п. 4 ст. 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених ст.ст. 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в ст. 40, 41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 січня 2013 року (справа № 6-127цс12).
За таких обставин, коли повноваження позивача як сільського голови достроково припинені рішенням ради на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто на підставі спеціального закону, а законодавець не визначив цю підставу як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, то вказані доводи касаційної скарги є неспроможними.
Безпідставними є й доводи касаційної скарги про недоведеність передбачених ч.2 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підстав для дострокового припинення повноважень сільського голови, оскільки відсутні судові рішення, які б встановлювали факт порушення позивачем Конституції чи законів України. Ці доводи не ґрунтуються на законі. Частина 2 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачає, що факти порушення Конституції або законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення здійснення сільським, селищним, міським головою наданих йому повноважень повинні бути встановлені саме чи лише судовими рішеннями.
Інші мотиви та доводи касаційної скарги також не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду, до того ж досліджувалися при розгляді справи судом апеляційної інстанції і їм дана належна правова оцінка.
Оскільки постанова Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 червня 2014 року та додаткова постанова цього суду від 23 червня 2014 року вже скасовані судом апеляційної інстанції, то підстав для скасування їх в апеляційному порядку немає.
Згідно ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами ст. 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги про незаконність судових рішень, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального, залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк