10 грудня 2015 року м. Київ Н/800/20/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
при секретарі Чайки О.С.
за участю представників сторін:
відповідача Мелінишиної С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Авангард» про перегляд за нововиявленими обставинами
постанови Вищого адміністративного суду України від 22.06.2011
у справі №А-1/15
за позовом Закритого акціонерного товариства «Аванград»
до 1.Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано- Франківської області
2.Управління державного казначейства України в Івано-Франківській області
за участю Прокурора Івано-Франківської області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання надати висновок
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2006, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006, позов Закритого акціонерного товариства «Аванград» (далі по тексту - позивач, ЗАТ «Аванград») задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області) від 20.02.2006 №0000092320/0. Зобов'язано ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області виконати невчинені дії згідно загальних податкових декларацій з податку на додану вартість ЗАТ «Авангард» за листопад, грудень 2005 року щодо виконання вимог пп. 7.7.2, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення бюджетної заборгованості) та п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997 №209/72 -надати висновок територіальному Дерказначейству на відшкодування податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. витрат по сплаті державного мита.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що пункт 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить прямої вказівки на його застосування при здійсненні операцій, пов'язаних з тим чи іншим придбанням сільськогосподарським товаровиробником основних засобів та матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Оскільки позивачем було дотримано вимоги підпункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 вказаного Закону при розрахунку сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позову.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2011 касаційну скаргу ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області задоволено частково. Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у частині позовних вимог ЗАТ «Авангард» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області від 20.02.2006 №0000092320/0 у задоволенні позову відмовлено.
В решті позовних вимог провадження у справі закрито.
Приймаючи таке рішення, суд касаційної інстанції виходив з того, що при визначенні об'єкта оподаткування платник податку на додану вартість, який підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», і податкове зобов'язання, і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією. Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, то й податковий кредит із податку на додану вартість, сформований за операціями із придбання основних засобів, має включатися до тієї самої декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається у його розпорядженні.
В заяві про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 22.06.2011 у зв'язку з нововиявленими обставинами позивач просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 22.06.2011 в частині задоволення касаційної скарги ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області та винести нове рішення про залишення без змін постанови Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2006 та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 в частині задоволення позову ЗАТ «Авангард» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області від 20.02.2006 №0000092320/0.
Подаючи заяву про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 22.06.2011 у зв'язку з нововиявленими обставинами позивач зазначив, що на час прийняття даного рішення суду касаційної інстанції та позивачу не було відомо про існування позиції Державної податкової адміністрації України, викладеної у роз'ясненні від 03.07.2009 №13956/7/07-0017, де зазначено, що пункт 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 №271 до сільськогосподарського товаровиробника по операціях із придбання основних фондів за рахунок залучених кредитних коштів у банківських установах, не застосовується. Відповідно вказані операції повинні бути відображені в податковій декларації згідно із якою здійснюються розрахунки з бюджетом по податку на додану вартість. Отже, на думку позивача дана обставина є істотною та нововиявленою у справі.
Розглянувши заяву ПАТ «Авангард», колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї ж статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Відтак не можуть бути визнані нововиявленими обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені під час розгляду справи судом.
В даному разі обставини, на які посилається позивач як на нововиявлені, не відповідають наведеним процесуальним ознакам, позаяк є, по суті, запереченням заявником установлених касаційним судом фактів, що не може вважатися підставою для провадження за нововиявленими обставинами відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України не знаходить підстав до задоволення заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 22.06.2011 за нововиявленими обставинами, в зв'язку з чим вказана постанова залишається без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 224, 245 - 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Публічного акціонерного товариства «Авангард» про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 22.06.2011 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
Постанову Вищого адміністративного суду України від 22.06.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров