15 грудня 2015 року м. Київ К/800/29206/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Головуючого судді Малиніна В.В.,
суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_4 звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо перегляду з 17.11.2014 року, призначеної йому з 03.04.2014 року, пенсії за віком; зобов'язати відповідача нарахувати йому пенсію за віком згідно поданої заяви від 03.04.2014 року з застосуванням середнього показника заробітної плати за 2013 рік.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі щодо перегляду з 17.11.2014 року призначеної з 03.04.2014 року пенсії за віком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі нарахувати ОСОБА_4 пенсію за віком згідно поданої 03 квітня 2014 року заяви, з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2013 рік.
Вважаючи, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд.
Позивач письмових заперечень на вказану касаційну до Вищого адміністративного суду України не надав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 19.10.2004 року позивачу призначена пенсія за вислугу років як працівнику охорони здоров'я, яка призупинена з 02.03.2014 р. у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення даного виду пенсії.
Після виповнення позивачу 60 років, 09.04.2014 р. він звернувся в Управління ПФУ в Снятинському районі про призначення йому пенсії за віком, яку призначено з 03.04.2014 року при стажі роботи 35 років 0 місяців 25 днів та на підставі заробітної плати взятої за періоди роботи з 01.07.2000 року по 13.11.2001 року, з 27.01.2004 року по 30.11.2006 року та з 01.01.2011 року по 28.02.2014 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2013 рік, з розміром пенсії 1956,23 грн.
17.11.2014 pоку відповідач, за власною ініціативою, переглянув призначену позивачу з 03 квітня 2014 р. пенсію на підставі показника середньої заробітної плати за 2007 р. і розмір пенсії склав 949 грн., а також вказав, що у позивача виникла переплата пенсії у розмірі 8155,26 грн., яка підлягає поверненню.
Незгода позивача з діями пенсійного органу та зобов'язання відповідача провести нарахування пенсії із застосуванням середньомісячного заробітку за 2013 рік є предметом спору по даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, прийшли до висновку про протиправність дій відповідача.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу - 2001 рік) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії, про що вірно визначено судами попередніх інстанцій, оскільки пенсія, яка була призначена у 2004 році ним отримувалась до березні 2014 року, після чого була зупинена її виплата з підстав продовження позивачем працювати у секторі, стаж праці у якому, надавав права особі на такий вид пенсії (за вислугою років).
Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 31 березня 2015 року справа № 21-612а14.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Малинін
Судді: О.Ф. Ситников В.В. Швець