10 грудня 2015 року м.Київ К/800/33782/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 про порушення земельного законодавства, -
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, припинення права власності, зобов'язання відновити межові знаки.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року, провадження в адміністративній справі закрито.
При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами для відмови використано загальний порядок вирішення земельних відносин як цивільних і не розглянуто випадки розгляду земельних правовідносин за правилами адміністративного судочинства.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення виконавчого комітету від 21 березня 2007 року №116, яким ОСОБА_3 передано в приватну власність земельну ділянку площею 477 м.кв для обслуговування жилого будинку, в тому числі 93 м.кв у спільне користування, по АДРЕСА_1, на підставі якого 21 червня 2005 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Отже, законом може бути передбачено вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно п.п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У даній справі виконавчий комітет Уманської міської ради Черкаської області, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а, отже виконавчий комітет міської ради владних управлінських функцій не здійснював.
Таким чином, даний спір не носить характеру публічно-правового і не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді