"10" грудня 2015 р. м.Київ К/800/33192/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позову від 20 березня 2015 року, просила визнати протиправним та скасувати розпорядження від 18 серпня 2014 року №124111, зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком виходячи із показника середньої заробітної плати за попередні три роки (2011 рік, 2012 рік, 2013 рік), які передують року призначення пенсії (2014 рік) з 09 серпня 2014 року, та провести відповідні нарахування та виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала про протиправність дій відповідача щодо застосування при призначенні пенсії середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, а не за 2013 рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, у зв'язку з чим вважає, що відповідачем порушено вимоги ст.36 Конституції України, ст.ст.27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 07 квітня 2015 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області від 18 серпня 2014 року №124111 про перерахунок пенсії; зобов'язано відповідача провести вірне призначення, нарахування та доплату позивачу, пенсії за віком з 12 серпня 2014 року з врахуванням для обчислення пенсії визначеного у встановленому порядку показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за три календарні роки, що передують року нарахування пенсії, а саме з 2011 року, з врахуванням виплачених сум.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач протиправно замість призначення позивачу пенсії здійснив перерахунок пенсії та для обчислення середньої заробітної плати узяв показник заробітної плати за 2007 рік замість трьох календарних років, які передували року звернення за нарахуванням пенсії.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року задоволено апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області; постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 07 квітня 2015 року скасовано; прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із правомірності оскаржуваного розпорядження відповідача від 18 серпня 2014 року.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 звернула до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року, залишити в силі постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 07 квітня 2015 року.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області звернулася саме за призначенням пенсії за віком.
Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення апеляційного суду - без змін.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 працювала вчителем початкових класів Богданівської середньої школи Тарутинського району Одеської області з 15 серпня 1979 року.
17 серпня 2004 року звільнена із займаної посади в зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.
19 серпня 2004 року ОСОБА_2 прийнята на посаду вчителя початкових класів Богданівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Протоколом Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області від 24 вересня 2004 року №457 позивачу призначено пенсію за вислугу років з 10 вересня 2004 року.
12 серпня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком.
Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області від 15 серпня 2014 року №12411 ОСОБА_2 поновлено виплату пенсії за вислугу років.
Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області від 18 серпня 2014 року №12411 ОСОБА_2 здійснено переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років), пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Як встановлено ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 3 ст.45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший.
У даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, оскільки пенсія за вислугу років не передбачена Законом №1058-ІV та не віднесена до видів пенсії, які призначаються згідно цього Закону.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач перед призначенням пенсії за віком не отримувала жодного виду пенсії, оскільки після призначення пенсії за вислугу років одразу була зарахована на роботу вчителем, у зв'язку з чим виплата вказаної пенсії їй була припинена. У випадку припинення пенсії за вислугу років її поновлення можливо лише в разі звільнення з роботи. Проте, на момент призначення пенсії за віком ОСОБА_2 працювала, а тому підстави для поновлення виплату пенсії за вислугу років, що зроблено відповідачем розпорядженням від 15 серпня 2014 року №12411, не було.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що позивач звернулась до відповідача за призначення пенсії за віком вперше, із заяви не вбачається, що вона просила призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а тому Управлінням при обчисленні її пенсії повинен був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV.
За таких обставин суд апеляційної інстанції безпідставно прийшов до висновку про правомірність дій відповідача та застосування в спірних правовідносинах норм ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто з 2011 року з урахуванням того, що позивач звернувся саме із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст.220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року скасувати.
Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 07 квітня 2015 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді