10 грудня 2015 року м. Київ К/800/38086/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Шведа Е.Ю.,
суддів Горбатюка С.А.,
Мороз Л.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Капітал»
на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2014 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року
у справі № 638/18428/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Капітал»
до Харківської міської ради
про визнання дій протиправними,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків-Капітал» (далі - ТОВ «Харків-Капітал») звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати неправомірними дії посадових осіб Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради в частині винесення Попередження № П-153/13 від 03 жовтня 2013 року.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, позов залишено без задоволення.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, не встановлення судами обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, просить рішення судів скасувати, справу направити на новий розгляд. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами не надано належної оцінки прийнятому відповідачем попередженню, діям відповідача по його прийняттю та тій обставині, що позивач не має заборгованості зі сплати орендних платежів за земельні ділянку. Крім того, вказує, що судом апеляційної інстанції, в порушення норм процесуального права, не відкладено розгляд справи в той час як представник позивача не зміг прибути в судове засідання, оскільки брав участь в якості представника в іншій справі.
В запереченнях, що надійшли на адресу суду, відповідач вважає касаційну скаргу необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволенні, рішення судів - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Судами встановлено, що між ТОВ «Харків - Капітал» (Орендар) і Харківською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди від 23 березня 2007 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення землі промисловості, яка знаходиться у м. Харкові, вул. Магнітогорська, 1, загальною площею 8,1555 га. Строк дії договору, визначений сторонами до 01 листопада 2029 року.
Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради складено та направлено на адресу позивача Попередження № П-153/13 від 03 жовтня 2013 року.
У вказаному Попередженні відповідачем повідомлено ТОВ «Харків-Капітал» про виявлення факту використання позивачем земельної ділянки орієнтовною площею 8,1555 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Магнітогорська, 1, з порушенням вимог земельного законодавства України. Також у попередженні вказано, що за попереднім розрахунком розмір недоотриманих коштів від сплати за користування земельною ділянкою складає 22231505,91 грн.
Крім того, вказано, що для остаточного визначення розміру недоотриманих коштів та завданих територіальній громаді збитків необхідно надати до департаменту в термін до 11 жовтня 2013 року документи, які свідчать про здійснення платежів за користування зазначеною земельною ділянкою (земельний податок, орендна плата тощо).
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо складання такого попередження неправомірними, звернувся до суду з даним позовом про визнання дій протиправними.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради приймаючи вказане розпорядження, діяв відповідно до вимог закону, в межах наданих повноважень, а також з того, що попередження не порушує прав, свобод та інтересів позивача.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів та зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 189 ЗК України, ст. 20 Закону України «Про охорону земель» передбачено повноваження сільської, селищної, міської, районної та обласної ради здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель.
Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію.
Крім того, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад наділені делегованими повноваженнями здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів відповідно до пп. 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року № 1188/13 затверджено положення про Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, відповідно до п. 1.1 та п.п. 2.1, 2.2 якого Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради є виконавчим органом Харківської міської ради.
Метою діяльності Департаменту є забезпечення належного використання та охорони земель комунальної власності територіальної громади м. Харкова, додержанням земельного законодавства та запобігання його порушенням. Основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства України.
Відповідно до п. 3.1.1 вказаного положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також за додержанням юридичними та фізичними особами земельного законодавства.
Згідно з п. 3.2.3 зазначеного положення Департамент має право отримувати у встановленому законом порядку від фізичних та юридичних осіб інформацію, документи та відомості необхідні для виконання покладених на Департамент завдань.
З урахуванням наведених норм, дії Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради щодо складання Попередження № П-153/13 від 03 жовтня 2013 року узгоджуються з наданими йому повноваженнями та відповідають вимогам закону.
Крім того, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів, що вказане попередження не порушує права, свободи та інтереси позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Зі змісту Попередження № П-153/13 від 03 жовтня 2013 року вбачається, що воно не створює для позивача негативних наслідків, а також носить виключно інформаційний характер, тому не може порушувати права позивача, про що обґрунтовано вказано судами першої та апеляційної інстанцій.
Доводи позивача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині нез'ясування поважності причин неприбуття представника позивача в судове засідання та розгляд справи без його участі не можуть бути підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Підставою ж для можливого відкладення апеляційного розгляду справи є неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, за умови, якщо суд апеляційної інстанції визнав їх участь обов'язковою (ч. 4 ст. 196 КАС України).
За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Судами ухвалено законні та обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 2211, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Капітал» відхилити.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: