"17" грудня 2015 р. м. Київ К/800/15263/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С., Швець В.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.12.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про визнання дій неправомірними,
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі (далі - Управління ПФУ), в якому просив визнати протиправною відмову Управління ПФУ в зарахуванні пільгового стажу при перерахунку пенсії, зобов'язати Управління ПФУ зарахувати в пільговому обчисленні стаж його роботи в районах Крайньої Півночі (за кожний рік роботи один рік і шість місяців) за періоди з 02.06.1985 р. по 25.08.1994 р., з 26.08.1994 р. по 31.08.1997 р., з 01.09.1997 р. по 28.02.1998 р., з 09.03.2001 р. по 03.05.2001 р., та з 04.05.2001 р. по 31.12.2003 р., здійснити перерахунок та виплату пенсії із урахуванням пільгового обчислення стажу, починаючи з часу призначення пенсії.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.12.2014р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015р., позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі зарахувати в пільговому обчисленні період роботи позивача з 02.06.1985р. по 25.08.1994р., з 26.08.1994 р. по 31.08.1997р., з 01.09.1997р. по 28.02.1998р., з 09.03.2001 р. по 03.05.2001 р., та з 04.05.2001 р. по 31.12.2003 р.. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі здійснити перерахунок та виплатити пенсію позивачу з врахуванням пільгового обчислення стажу з 18.05.2014р. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник Управління з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі з лютого 1997 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).
У періоди з 02.06.1985р. по 25.08.1994р., з 26.08.1994р. по 31.08.1997р., з 01.09.1997р. по 28.02.1998р., з 09.03.2001р. по 03.05.2001р., та з 04.05.2001р. по 31.12.2003р. позивач працював на посадах начальника зміни, заступника начальника РІТС в Івано-Франківському управлінні бурових робіт, а також на посадах бурового майстра, провідного інженера-технолога, головного технолога в ТзОВ «Сервісна Бурова Компанія» вахтово-експедиційним методом в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області на території районів Крайньої Півночі.
Вказані періоди роботи на зазначених підприємствах підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці позивача, а також уточнюючою довідкою ПАТ "Укрнафта" від 10.11.2014р. № 10-1841, довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 04.09.2008р. № 11-751 та довідкою від 18.09.2003р. № 1719.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач має право на пільгове обчислення стажу за вищезазначені періоди його роботи, оскільки з наданих ним документів підтверджується, що він, працюючи в районі Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
За правилами абзаців першого та другого пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV період роботи до 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991р. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі - Указ від 10.02.1960р.) та від 26.09.1967р. № 1908-VІІ "Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі" (далі - Указ від 26.09.1967р.), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960р. № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Указом від 10.02.1960р. передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплата надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплата різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).
Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Аналогічні умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10.02.1960р., передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967р. № 530/П-28.
Абзацом першим пункту 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31.12.1987р. № 794/33-82 встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10.02.1960р., з урахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26.09.1967р.
Таким чином, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10.02.1960р., в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10.02.1960р., а додаткові пільги, передбачені статтею 5 цього Указу, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 27.10.2015р. (справа № 338/1079/14-а) та від 02.12.2015р. (справа №338/357/15-а).
Враховуючи вищезазначене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність у позивача права на пільгове обчислення вказаних вище періодів його роботи вахтовим медотом та відповідно права на перерахунку пенсії.
Оскільки у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судові рішення та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі задовольнити.
Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.12.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015р. скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Кочан В.М.
судді Пасічник С.С.
Швець В.В.