Справа 826/12599/15 Суддя-доповідач Грищенко Т.М.
17 грудня 2015 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Грищенко Т.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - ВР" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2015 №0001892204, №0001902204 та №0001912204, -
Відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві було залишено без руху.
Так, апелянту було запропоновано в десятиденний строк з дня отримання вищевказаної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду в розмірі 5359,20 грн.
Згідно зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянтом отримано вказану ухвалу 02.11.2015 року.
11.11.2015 року апелянтом було направлено клопотання, в якому він просив надати додатковий час для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №826/12599/15.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги а саме: двадцятиденний строк з дня отримання ухвали, для усунення недоліків шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду в розмірі 5359,20 грн.
Апелянтом на виконання вимог ухвали було подано заяву про усунення недоліків, шляхом надання клопотання про надання більшого терміну для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №826/12599/15.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, твердження апелянта про те, що він буде позбавлений права на оскарження рішення до суду апеляційної інстанції, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України.
Таким чином, таке звільнення апелянта від сплати судового збору може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2013 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, на підставі наведеного, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Дана правова позиція узгоджена з висновком Верховного Суду України в ухвалі від 28.09.2015 року, у справі за № 21-5496а15.
Отже, станом на 17.12.2015 року апелянтом не усунуті недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року про залишення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві без руху.
На підставі ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.108, 187, 189, 206, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія - ВР" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2015 №0001892204, №0001902204 та №0001912204 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Т.М. Грищенко