09 грудня 2015 року м. Київ К/800/33465/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Зайцева М.П.,
суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 816/946/15-а за позовом Комунального підприємства "Полтава-сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Комунальне підприємство "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради (далі - КП "Полтава-сервіс") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року № 0001372310 про нарахування штрафу за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання - 463 231,00 грн. у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання, що становить 46 323,10 грн. в частині нарахування суми штрафу - 42 126,10 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року та прийнято нову, якою адміністративний позов КП "Полтава-сервіс" задоволено.
В касаційній скарзі ДПІ посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законними, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу податкового органу необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну перевірку КП "Полтава-сервіс" з питань своєчасності сплати суми податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 16 жовтня 2013 року № 0001012310, за результатами якої складено акт від 29 вересня 2014 року № 5390/16-01-22-07-12/30191518 (далі - Акт).
Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), а саме: несвоєчасно, з затримкою на один календарний день, сплачене узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 463 231,00 за податковим повідомленням-рішенням від 16 жовтня 2013 року № 0001012310.
На підставі вищенаведеного Акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року № 0001372310, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 46 323,10 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За приписами абзацу 2 підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За приписами пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акту позапланової виїзної перевірки КП "Полтава-сервіс" від 05 вересня 2013 року №820/16-01-22-9-11/30191518 контролюючим органом прийнято, зокрема, податкове повідомлення - рішення від 16 жовтня 2013 року №0001012310, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 601 498,00 грн.
Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржено його до суду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі № 816/1113/14, у задоволенні позовних вимог КП "Полтава-сервіс" про скасування податкового повідомлення - рішення від 16 жовтня 2013 року №000101231, №0001002310, №0011071702 відмовлено.
Вищенаведена ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили - з моменту її проголошення, а відтак сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 601 498,00 грн. (у тому числі основний платіж - 483 401,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 118097,00 грн.) - набула статусу узгодженої.
Судами встановлено, що 02 вересня 2014 року сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 601 498,00 грн. разом з нарахованою сумою пені - 75 321,12 грн. (за весь період адміністративного та судового оскарження) відображена відповідачем в інтегрованій картці особового рахунку КП "Полтава-сервіс".
В свою чергу, позивачем на підставі платіжного доручення від 03 вересня 2014 року № 1101 в рахунок погашення узгодженого податкового боргу зараховано 570 000,00 грн.
За результатами зарахування 03 вересня 2014 року коштів в сумі 570 000,00 грн. в рахунок погашення узгодженої суми грошового зобов'язання, в інтегрованій картці особового рахунку позивача станом на 04 вересня 2014 року податковий борг склав 68 649,12 грн. (у тому числі пеня - 75 321,12 грн.).
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент проведення вищевказаних розрахунків контролюючим органом не було враховано поданий позивачем 21 серпня 2014 року "Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок" за грудень 2013 року.
Так, КП "Полтава-сервіс" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ про визнання неправомірними дій ДПІ щодо невизнання податкової звітності, а саме: "Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок" за грудень 2013 року, поданого 21 серпня 2014 року КП "Полтава-сервіс" та про зобов'язання ДПІ визнати як податкову звітність і внести до АС "Податковий блок" Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2013 року за реєстраційним № 9048788481 від 21 серпня 2014 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року по справі № 816/3966/14, яка набрала законної сили 12 грудня 2014 року, позов задоволено.
Зобов'язано ДПІ визнати як податкову звітність та вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податку КП "Полтава-сервіс" відомостей щодо уточнення розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, зазначених в поданому та зареєстрованому за номером № 9048788481 уточнюючому розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2013 року з моменту його подання КП "Полтава-сервіс".
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 14 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження № 46530377 з примусового виконання виконавчого листа від 03 лютого 2015 року № 816/3966/14 про зобов'язання ДПІ визнати як податкову звітність та вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податку КП "Полтава-сервіс" відомостей щодо уточнення розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, зазначених в поданому та зареєстрованому за номером № 9048788481 уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2013 року з моменту його подання.
24 березня 2015 року Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області звернувся до суду з поданням про відстрочення виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року по справі № 816/3966/14.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року №816/3966/14 подання про відстрочення виконання рішення задоволено.
Відстрочено виконання виконавчого листа від 03 лютого 2015 року, виданого Полтавським окружним адміністративним судом у справі №816/3966/14 за адміністративним позовом КП "Полтава-сервіс" до ДПІ про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії строком на 2 (два) місяці.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 06 травня 2015 року постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року по справі №816/3966/14 виконана.
Суми зменшення податкових зобов'язань, задекларовані в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок за грудень 2013 року, поданому КП "Полтава-сервіс" 21 серпня 2014 року засобами телекомунікаційного зв'язку №9048788481, відображено в інтегрованій картці платника датою подачі документу.
За таких обставин, в інтегрованій картці платника КП "Полтава-сервіс", станом 02 вересня 2014 року, по податку на додану вартість рахується переплата загальною сумою 441 431,00 грн. з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2013 року, яким передбачено від'ємне значення - в розмірі 421 261,00 грн., та переплата в сумі 20 170,00 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що сума несвоєчасно сплаченого зобов'язання становить 41 970,00 грн., на яку відповідачем правомірно нарахувати штраф згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1 календарний день у розмірі 10% , що становить - 4 197.00 грн.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень в частині нарахування штрафу в розмірі 42 126,10 грн., а відтак останнє в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 816/946/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.П. Зайцев
О.А. Веденяпін
Н.Є. Маринчак