Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"04" грудня 2015 р. Справа № 911/4985/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР ОІЛ», м. Харків
до Публічного акціонерного товариства «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА», смт. Калита, Броварський р-н
про стягнення 251 357,23 грн.
Суддя Щоткін О.В.
за участю представників:
позивач - ОСОБА_1 предст. дов. від 01.12.2015;
відповідач - ОСОБА_2 предст. дов. від 27.08.2015.
До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР ОІЛ» (позивач) до Публічного акціонерного товариства «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА» (відповідач) про стягнення 251 357,23 грн.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на неналежне виконання Публічним акціонерним товариством «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА» зобов'язань за договором поставки № 2403-1Ш від 24.03.2015, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 199 999,66 грн. основного боргу, 48 627,00 грн. пені та 2730,57 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі №911/4985/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 07.12.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2015 було виправлено описку, допущену в ухвалі від 17.11.2015, а саме зазначено вірну дату, на яку призначено судове засідання - 04 грудня 2015 року.
Згідно з 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
04.12.2015 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
24 березня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР ОІЛ» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА» (Покупець) було укладено договір поставки N2403-1 Ш, згідно з п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Продукцію, а саме шрот соняшниковий у кількості 85 000 кг на загальну суму (з урахуванням ПДВ) 480 250,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити дану Продукцію.
25.06.2015 року позивач відвантажив відповідачу обумовлену договором Продукцію на загальну суму 470 079,66 грн., що підтверджується Специфікацією №4 від 24.06.2015 року, видатковими накладними №№ 250603, 250604 від 25.06.2015 року, товарно-транспортними накладними № 200601 від 20.06.2015, № 240601 від 24.06.2015 року та довіреністю на отримання продукції.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється на умовах, передбачених Специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 2 Специфікації №1 від 25.06.2014 року, розрахунок за поставлену Продукцію здійснюється на протязі одного банківського дня з моменту її поставки. Датою поставки є дата підписання видаткових накладних.
Як стверджує позивач, всупереч умовам договору, відповідач почав здійснювати часткову сплату суми заборгованості із простроченням, а саме: 21.07.2015 року сплачено 170 080,00 грн., 22.07.2015 року сплачено 100 000,00 грн.
В порядку досудового врегулювання спору, 21 липня 2015 року позивач направив на адресу відповідача письмову Претензію №1 з вимогою сплати наявної заборгованості за договором поставки N2403-1Ш від 24.03.2015р., однак вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.
07.09.2015 року позивач направив на адресу відповідача для підписання акт звіряння взаємних розрахунків за період червня - серпня 2015 року, який був отриманий останнім 11.09.2015 року, однак залишений без відповіді.
З огляду на вказані обставини, позивач був змушений звернутись з позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача 199 999,66 грн. боргу за поставлений товар.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Господарським кодексом.
Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, доказів оплати та відзиву на позов відповідач до суду не надав, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 199 999,66 грн. боргу за поставлений товар підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 48 627,00 грн., яка була розрахована позивачем наступним чином:
- на суму заборгованості у розмірі 470 079,66 грн. за період з 27.06.2015 по 22.07.2015 року нараховано 20 080,86 грн. пені;
- на суму заборгованості у розмірі 199 999,66 грн. за період з 23.07.2015 по 04.11.2015 року нараховано 28 546,14 грн. пені;
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що за прострочення оплати продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Суд, перевіривши розрахунок пені за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», з урахуванням норм чинного законодавства та умов договору, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ встановив, що розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що заявлена пеня підлягає задоволенню повному обсязі у розмірі 48 627,00 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2730,57 грн. 3% річних, зокрема, на суму заборгованості у розмірі 470 079,66 грн. за період з 27.06.2015 по 22.07.2015 року нараховано 1004,55 грн. 3% річних та на суму заборгованості у розмірі 199 999,66 грн. за період з 23.07.2015 по 04.11.2015 року нараховано 1726,02 грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 199 999,66 грн. основного боргу, 48 627,00 грн. пені та 2730,57 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АГРОКОМБІНАТ «КАЛИТА» (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська,14, код ЄДРПОУ 00857290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР ОІЛ» (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 72, код ЄДРПОУ 38879071) - 199 999 (сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 66 коп. основного боргу, 48 627 (сорок вісім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 00 коп. пені, 2730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн. 57 коп. 3% річних та 3770 (три тисячі сімсот сімдесят) 40 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення 17.12.2015р.
Суддя О.В. Щоткін