ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 грудня 2015 року № 826/18273/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група трейд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична група трейд» (далі - позивач, ТОВ «Енергетична група трейд») до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2015 № 0003082204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 148 564,50 грн., з яких за основним платежем - 99 043,00 грн., штрафних санкцій - 49 521,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням щодо донарахування йому грошових зобов'язань з податку на прибуток, оскільки воно прийняте на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства, а ТОВ «Енергетична група трейд» правомірно сформувало валові витрати за результатами реально здійснених взаємовідносин з приватним підприємством «АН ТРАНС».
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи не надав.
Згідно з письмовими запереченнями проти позову, які наявні у матеріалах справи, відповідач зазначив, що результати перевірки відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до вимог частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «Енергетична група трейд» (код ЄДРПОУ 36258148) зареєстроване 17.11.2008 Головним управлінням юстиції у м. Києві, взято на податковий облік 19.11.2008, станом на день перевірки перебувало на обліку у ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) відповідно до свідоцтва від 16.02.2012 № 200026332.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у період з 17.07.2015 по 23.07.2015 згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 81.1 ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до направлень, наказу від 15.07.2015 № 1341, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Енергетична група трейд» (код ЄДРПОУ 36258148) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП «АН ТРАНС» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 30.07.2015 № 49/26-57-22-03-10/36258148 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.11 ст. 138, п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 99 043,00 грн.
Зі змісту Акта перевірки вбачається, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ПП «АН ТРАНС» на підставі договорів поставки пшениці від 28.07.2013 № П/44 та від 25.10.2013 № П/96. У межах вказаних угод ПП «АН ТРАНС» було виписано рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, в яких відображено придбання позивачем товару на загальну суму 521 281,00 грн., яку ТОВ «Енергетична група трейд» було включено до складу валових витрат підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Водночас, в ході перевірки встановлено та матеріалами справи підтверджується, що вказані первинні документи у межах взаємовідносин позивача з ПП «АН ТРАНС» від імені останнього підписано директором - ОСОБА_1
На підтвердження реальності операцій з придбання у ПП «АН ТРАНС» пшениці позивачем надано копії товарно-транспортних накладних, копії платіжних доручень на оплату позивачем вартості товару на загальну суму 521 280,50 грн.
Також на підтвердження факту використання придбаного у ПП «АН ТРАНС» товару (зерна) у власній господарській діяльності, а також на підтвердження досягнення в результаті таких взаємовідносин економічної мети, ТОВ «Енергетична група трейд» до матеріалів справи долучено копії зовнішньоекономічних контрактів на поставку позивачем пшениці на адресу третіх осіб.
Водночас, судом встановлено, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2014 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Відповідно до змісту вказаного судового рішення ОСОБА_1 після здійснення у січні-березні 2013 року за винагороду всіх необхідних дій, які пов'язані з перереєстрацією ПП «АН ТРАНС», всі реєстраційні та засновницькі документи, а також печатку цього підприємства передав невстановленій особі. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав.
Також відповідно до наявних у матеріалах справи копій протоколів допиту свідка від 10.09.2014 та від 05.03.2015 ОСОБА_1 участі у фінансово-господарській діяльності ПП «АН ТРАНС» не брав, рухом коштів не керував, жодних товарів не придбавав і не продавав, жодних документів від імені підприємства після його перереєстрації та передачі печатки не підписував, жодну особу на вчинення таких дій не уповноважував. З посадовими особами ТОВ «Енергетична група трейд» ОСОБА_1 не знайомий, з ними не зустрічався.
Зважаючи на викладене, відповідач за наслідками перевірки дійшов висновку про те, що в порушення вимог податкового законодавства ТОВ «Енергетична група трейд» завищено витрати по взаємовідносинах з ПП «АН ТРАНС» на загальну суму 521 281,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 99 043,00 грн.
На підставі висновків, зафіксованих в Акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2015 № 0003082204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 148 564,50 грн., з яких за основним платежем - 99 043,00 грн., штрафних санкцій - 49 521,50 грн.
Позивач вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте протиправно, а тому підлягає скасуванню в судовому порядку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що старшим слідчим з ОВС першого ВКР СУФР ГУ Міндоходів в Одеській області Шишловим В.А. прийнято постанову від 03.03.2015 про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Енергетична група трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП «АН ТРАНС» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.
Отже, посилання позивача на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки спростовуються наявною в матеріалах справи копією постанови слідчого від 03.03.2015 про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Енергетична група трейд».
Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
При цьому, згідно з п.п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Суд при вирішенні даної справи враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену ним в Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Крім того, як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
У справі, що розглядається, податковий орган звертає увагу на те, що подані ТОВ «Енергетична група трейд» договори, видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури, товарно-транспортні-накладні не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності контрагента-постачальника свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.
Отже, предметом доказування у цій справі є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування валових витрат підприємства.
Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, Законом та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.
На підтвердження реальності спірних операцій позивач надав до матеріалів справи копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних, докази транспортування, інші документи бухгалтерського обліку, що відповідають вище вказаним вимогам законодавства не в повній мірі з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як установлено вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2014, ПП «АН ТРАНС» створене з метою прикриття незаконної діяльності. Натомість ОСОБА_1, від імені якого підписані первинні бухгалтерські документи, видані ПП «АН ТРАНС» позивачу на суму 521 281,00 грн., у липні - жовтні 2013 року участі в діяльності підприємства ПП «АН ТРАНС» не брав та вказаних документів не підписував.
Вказане може свідчити про недобросовісність дій позивача, який отримуючи від ПП «АН ТРАНС» бухгалтерські звітні документи не пересвідчився у тому, хто їх підписував та чи мала відповідна особа на це право, а також право завіряти такі документи печаткою ПП «АН ТРАНС».
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Повісткою про виклик від 21.09.2015 ОСОБА_1 викликався в судове засідання на 22.10.2015 як свідок, проте на вимогу суду вказана особа не прибула.
Крім того, про недобросовісність дій ТОВ «Енергетична група трейд» свідчать наступні фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі наданих позивачем копій первинних документів.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.2.1, 4.2.3 договорів поставки від 28.07.2013 № П/44 та від 25.10.2013 № П/96, укладених між позивачем і ПП «АН ТРАНС», продавець здійснює поставку товару автомобільним транспортом. Право власності переходить з моменту отримання товару і документів, передбачених у п. 4.2.1 договору. Поставка товару здійснюється відповідно до графіку, погодженого покупцем. Кожен автомобіль з товаром повинен супроводжуватись автомобільною ТНН, карантинним сертифікатом, ветеринарним свідоцтвом, сертифікатом якості, податковою і видатковою накладною. Датою поставки товару є дата його приймання ТОВ «СРЗ «Южний Севастополь-Термінал».
Водночас, у матеріалах справи відсутні передбачені договорами карантинні сертифікати, ветеринарні свідоцтва, сертифікати якості.
Начебто придбаний позивачем на підставі договору поставки від 25.10.2013 № П/96 товар, а саме 222,080 тонн пшениці 2-го класу згідно з наявними у справі ТТН від 25.10.2013 ПП «АН ТРАНС» доставило до ТОВ «СРЗ «Южний Севастополь-Термінал» також 25.10.2013. Водночас, згідно з даними реєстру ТОВ «СРЗ «Южний Севастополь-Термінал» прийнятих автомобілів від 17.12.2013 пшениця 2-го класу загальною вагою 222,080 тонн від ПП «АН ТРАНС» (із зазначенням тих же автомобілів, що відображені в ТТН від 25.10.2013 і тією ж тоннажністю пшениці) надійшла на термінал 01.10.2013 та 03.10.2013.
Вказане свідчить про невідповідність поданих позивачем копій документів фактичним обставинам справи.
Стосовно наданих позивачем копій документів, які, на його думку, підтверджують реальність подальшого використання у своїй господарській діяльності придбаної у ПП «АН ТРАНС» пшениці, суд зазначає, що зі змісту вказаних документів неможливо ідентифікувати реалізацію ТОВ «Енергетична група трейд» на користь третіх осіб пшениці, придбаної саме у ПП «АН ТРАНС» на підставі спірних договорів.
У цій справі суд погоджується з висновком податкового органу про те, що подані ТОВ «Енергетична група трейд» договори, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури товарно-транспортні-накладні не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; спірні господарські операції не підтверджені всіма належними первинними документами, що в сукупності із встановленим фактом фіктивної діяльності ПП «АН ТРАНС» свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 у справі № 21-1359а15.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У цьому випадку обов'язок щодо доказування відповідач виконав, оскільки довів правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 14.08.2015 № 0003082204.
Натомість, твердження позивача в ході судового розгляду справи не знайшли свого належного правового обґрунтування та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.
Ураховуючи наведене, проаналізувавши норми законодавства та надавши оцінку наявним доказам у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення ст. 94 КАС України та сплату ТОВ «Енергетична група трейд» судового збору в розмірі 10 відсотків розміру ставки судового збору за позовну вимогу майнового характеру стягненню з позивача підлягає решта суми судового збору.
Керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163 КАС України суд,
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група трейд» відмовити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група трейд» (код ЄДРПОУ 36258148) решту суми судового збору у розмірі 2 674,16 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко