Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
про закриття провадження в адміністративній справі
12 листопада 2015 року Справа № П/811/3326/14.
провадження № 2-кас/811/17/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Побочій О.В.,
представник позивача - не прибув,
відповідач - не прибула,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Кіровограді адміністративну справу
за позовом Долинського районного центру зайнятості Кіровоградської області
до відповідача - ОСОБА_1
про стягнення допомоги по безробіттю,
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся Долинський районний центр зайнятості Кіровоградської області (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів, у зв'язку з поданням недостовірних даних у розмірі 9901,36 грн.
Зазначена вище справа була направлена до суду першої інстанції Вищим адміністративним судом України на підставі ухвали від 03 червня 2015 року для продовження розгляду.
Згідно автоматизованого розподілу справ, в порядку статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України, вищезазначена адміністративна справа передана судді Кравчук О.В.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на частину 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зазначивши, що відповідач, в порушення вимог вказаної норми перебуваючи на обліку в Долинському районному центрі зайнятості Кіровоградської області у статусі безробітньої, отримуючи допомогу по безробіттю, приховала відомості про те, що вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець, а відтак - протиправно у період з 21 лютого 2007 року по 15 лютого 2008 року, з 21 листопада 2008 року по 30 липня 2009 року, та з 17 вересня 2009 року по 15 квітня 2011 року отримала допомогу по безробіттю у сумі 9901,36 грн.
В судове засідання представник позивача не прибув, до суду надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.84).
Відповідач, яка належно повідомлялась судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула. Натомість 06 листопада 2015 року до суду повернулась кореспонденція, яка направлялась їй за зареєстрованою адресою проживання, повідомленою УДМС України у Кіровоградській області, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено перешкод для розгляду даної адміністратвної справи без участі сторін.
Аналізуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.
Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Правовий аналіз пунктів 1- 4 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.
Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб'єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб'єктів владних повноважень.
Логічний спосіб тлумачення частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє суду дійти висновку, що і пункт 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків «превентивного» судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов. Такий безпідставний підхід до розуміння змісту пункту 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України по суті призводить до відмови органів влади від виконання своїх функціональних обов'язків та можливої дискреційної поведінки.
За пунктом 4 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.
Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на виплачену позивачем допомогу та стягнення цієї суми з ОСОБА_1, як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий характер, а не публічний характер, відносини не підпадають під дію пункту 4 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак - його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22 вересня 2015 року №21-1884а15.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої вказаної статті якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Оскільки позивачем заявлені позовні вимоги до фізичної особи про відшкодування коштів за відсутності публічно-правового спору, а отже даний спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно пункту 3 частини 2 Цивільного кодексу України є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).
Відтак, вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Долинського районного центру зайнятості Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.
Роз'яснити позивачеві, що даний спір підсудний місцевому загальному суду в порядку цивільного судочинства.
Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук