03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/796/15492/2015 Головуючий в суді 1 інстанції - Осаулов А.А.
Доповідач - Ящук Т.І.
10 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Сірій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка подана його представником ОСОБА_3, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «КБ «Експобанк», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання кредитором та зобов'язання включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів,
встановила:
У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати його кредитором та зобов'язати включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Експобанк» на підставі укладеного договору банківського вкладу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01 липня 2014 року між ним та ПАТ «КБ «Експобанк» було укладено договір банківського вкладу «Щедре літо» №7761/14923/2014, за умовами якого позивач передав банку грошові кошти у розмірі 50 000 грн. строком до з 01.07.2014 року по 01.01.2015 року. Сторони домовились, що процентна ставка за користування грошима становить 22% річних і виплачується після закінчення строку дії договору. Національним банком України прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Експобанк». Позивач неодноразово звертався до відповідача по справі про повернення суми вкладу за цим договором, але грошові кошти не було повернуто. При цьому зазначив про отримання 200 000 грн. відшкодування за іншим договором.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вказував, що позивач особисто звертався до банку з письмовою заявою про повернення йому вкладу за договором № 7761/14923/2014 банківського вкладу. Відповіді на заяву позивач не отримав, натомість працівники банку порекомендували йому звернутися до Фонду, що і було ним зроблено шляхом подачі письмової заяви про виплату вкладу від 24.02.2015 року. Вважає, що заяву від 24.02.2015 року можна вважати такою, що за своєю суттю є заявою про внесення в реєстр акцептованих вимог кредиторів.
Вказану заяву помилково направлено ним не до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів, а до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як того вимагає Закон, проте вказана дія, яка вчинена позивачем у строк, є доказом поважності пропуску ним строку для подачі заяви про внесення в реєстр акцептованих вимог кредиторів .
У зв'язку із неотриманням відповіді з Фонду позивач 30.03.2015 року звернувся вже до уповноваженої особи Фонду у відповідності до Закону із заявою про внесення в реєстр повернення вкладу, проте звернувся із вимогою після закінчення визначеного строку.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити.
Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Експобанк» було укладено договір про банківський вклад «Щедре літо» № 7761/14923/2014, за умовами якого банк прийняв від вкладника грошові кошти в розмірі 50 000 грн. на строк з 01.07.2014 року до 01.01.2015 року включно, з процентною ставкою 22% річних з виплатою їх в кінці строку, та зобов'язався виплатити вкладнику вклад та проценти на нього на умовах та в порядку, що встановлені цим договором.
На підставі Постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 року № 41 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 року № 15 «Про початок процедури ліквідації АТ КБ «Експобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Частиною 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки приймання вимог кредиторів для їх подальшого акцептування здійснювалось протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії у газеті «Голос України» - у період часу з 30.01.2015 року по 02.03.2015 року. Однак позивач звернувся з заявою про внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів 30.03.2015 року, тобто з пропуском встановленого законом 30-денного строку, доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем не подано.
За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність та безпідставність заявлених позовних вимог про визнання кредитором та зобов'язання включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Проте погодитись з таким висновком суду неможливо, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Проте оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 214, 215 ЦПК України, оскільки у рішенні не визначено, чи були порушені, не визнані оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, відповідачем ПАТ КБ «Експобанк».
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;
2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Статтею 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( в редакції до внесення змін Законом № 629-VIII від 16.07.2015 року) були визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, до яких, зокрема, належали : 1) виконання повноваження органів управління Банку; 2) прийняття до свого відання майна (коштів) банку, вживання заходів щодо забезпечення його збереження, формування ліквідаційної маси та виконання функцій з управління та реалізації майна банку; 2) складання не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; 4) складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього) та здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, відповідно до викладених норм, з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Експобанк» до вказаної особи переходять повноваження органів управління Банку, і складання реєстру акцептованих вимог кредиторів та здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів належали до виключної компетенції Уповноваженої особи Фонду.
Частиною 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) було визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що позивач звернувся до банку із заявою про внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів 30.03.2015 року з пропуском встановленого законом 30-денного строку для звернення до банку, і доказів поважності причин пропуску такого строку не подав, - колегія суддів вважає такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки компетенція у ПАТ КБ «Експобанк» на вирішення такої заяви - відсутня.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2, пред'явлені до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк» «Експобанк», про визнання кредитором банку на загальну суму вкладу за договором № 7761/14923/2014 банківського вкладу «Щедре літо» від 01.07.2014 року у розмірі 50 000 грн. та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ КБ «Експобанк», задоволенню не підлягають з огляду на відсутність повноважень у ПАТ КБ «Експобанк» на вчинення відповідних дій.
Зазначені позовні вимоги можуть бути пред'явлені позивачем до Уповноваженої особи Фонду в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду в частині вирішення позовних вимог до ПАТ КБ «Експобанк» та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших, вищевикладених підстав.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-309, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року - в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» про визнання кредитором та зобов'язання включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: