ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 грудня 2015 року № 826/22818/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовомДніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
до Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
проскасування рішення від 17.09.2015 № 53
Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в якому просить скасувати Рішення відповідача від 17.09.2015 № 53.
В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавста
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2015 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
02.11.2015 від відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову та нормативно-правові обґрунтування в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що рішення від 17.09.2015 № 53 прийнято в межах чинного законодавства, а саме Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачуються за рахунок коштів Фонду, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12 (далі - Порядок № 12).
В судовому засіданні 03.12.2015 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, а представник відповідача надав пояснення по суті заперечень проти адміністративного позову.
Також представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, проте якого не заперечив представник відповідача, а тому суд відповідно до ч. 4 статті 122 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
07.12.2015 від відповідача надійшли доповнення до заперечень проти адміністративного позову.
Станом на час розгляду справи по суті жодних інших документів від сторін по справі до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
За наслідками проведеної планової перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації за період з 01.11.2010 по 30.06.2015, Київським міським відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складено Акт перевірки від 31.08.2015 № 151 .
В п. 10 Акту перевірки від 31.08.2015 № 151 відповідачем зазначено порушення позивачем ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з підстав не своєчасного повернення страхових коштів за період до 01.01.2015. Загальна сума несвоєчасно повернутих страхових коштів в 2015 році становить 6 821,63 грн., в зв'язку з чим нараховано пеню 538,91 грн. За несвоєчасне повернення страхових коштів згідно п.5 ч.1 ст. 10, ч.6 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено штраф у розмірі 10% з несвоєчасно повернутих страхових коштів. Загальна сума не прийнята до зарахування витрат в сукупності становить 15 482,10 грн.
Не погоджуючись з результатами перевірки позивач подав заперечення до Акту перевірки від 31.08.2015 № 151, на які відповідач надав відповідь.
На підставі Акту перевірки від 31.08.2015 № 151 відповідачем прийнято Рішення від 17.09.2015 № 53 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та застосування фінансових санкцій на загальному розмірі 16 703,17 грн.(сума не прийнята до зарахування витрат в сукупності становить 15 482,10 грн, пеня 538,91 грн., штраф у розмірі 10%-682, 16 грн.) за порушення використання коштів Фонду соціального страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності, а саме ч. 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування», п. 4.11, п 4.14 «Порядку отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачуються за рахунок коштів ФСС ТВП», затвердженого Постановою Правління ФСС з ТВП від 25.02.2009 № 12.
Однак, вважаючи таке Рішення відповідача - протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи на наступне.
Актом перевірки від 31.08.2015 № 151 визначено ряд порушень Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо використання коштів Фонду соціального страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності, а саме виявлено:
1) що Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією в результаті самоперевірки виправлені помилки у зв'язку з зайвим нарахуванням по листкам непрацездатності згідно заяви - розрахунку від 24.02.2015 № 1485 на суму 4 611,89 грн. для працівника ОСОБА_3 та від 12.05.2015 № 4125 на суму 2 209,74 грн. для працівника ОСОБА_3 Кошти на оплату отримані страхувальником 11.03.2015 та 21.05.2015. Повернуті в Лівобережну МВД КМВ ФСС ТВП 26.06.2015, про що повідомлено Фонд листом від 01.07.2015 № 960, а тому в порушення ч. 1 ст. 34, п. 6 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несвоєчасне повернення страхових коштів нараховано штраф в розмірі 682,16 грн. та пеню в розмірі 538,91 грн;
2) що в порушення ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», п. 4.11, п 4.14 «Порядку отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачуються за рахунок коштів ФСС ТВП», затвердженого Постановою Правління ФСС з ТВП від 25.02.2009 № 12 (далі - Порядок № 12) путівки до оздоровчих закладів надані застрахованим особам без наявності квитанції про часткову оплату вартості путівки, а саме:
- путівка № 409027 до санаторію «Авангард» (з терміном заїзду 01.04.2014, загальна вартість 6 510,00 грн. з частковою оплатою 20% - 1 302,00 грн. видана ОСОБА_4;
- путівка № 070749 до санаторію «Березовий гай» ( з терміном заїзду 27.07.2012, загальна вартість путівки 5 250,00 грн., з частковою оплатою 30% - 1 575,00 грн.) видана ОСОБА_2;
- путівка № 323378 до санаторію «Немирів» (з терміном заїзду 02.11.2011, загальна вартість 4 494,00 грн. з частковою сплатою 30% - 1 348,20 грн.) видана ОСОБА_4
Та на підставі зазначеного неправомірно використаних коштів Фонду за відрахуванням частки внесеної до каси, складає 12 028,80 грн;
3) що в порушення ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п. 4.11 Порядку № 12 путівки на санаторно - курортне лікування поділені з дітьми старше 18 років, а саме:
- путівка № 000377 до санаторію «Готіс» (з терміном заїзду 05.12.2011 загальна вартість 4 935,00 грн. з частковою оплатою 30% - 1 480,50 грн.) поділена застрахованою особою ОСОБА_5 з донькою віком 25 років ОСОБА_6;
- путівка № 000518 до санаторію «Верховина» (з терміном заїзду 28.10.2013, загальна вартість 5 754,00 грн. з частковою оплатою 20% - 1 150,80 грн.) поділена застрахованою особою ОСОБА_7 з донькою ОСОБА_8, яка працює на іншому підприємстві.
Та на підставі зазначеного сума неправомірно використаних коштів Фонду складає 3 280,50 грн.
На підставі Акту перевірки від 31.08.2015 № 151 відповідачем прийнято Рішення від 17.09.2015 № 53 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій на загальному розмірі 16 703,17 грн. за порушення використання коштів Фонду соціального страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності, а саме ч. 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування», п. 4.11, п 4.14 «Порядку отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачуються за рахунок коштів ФСС ТВП», затвердженого Постановою Правління ФСС з ТВП від 25.02.2009 № 12.
Щодо несвоєчасного повернення коштів Фонду надміру виплачених ОСОБА_3 суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.
Частиною 6 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
З наявних матеріалів справи та не спростовувалось позивачем вбачається, що позивачем замовлені надлишкові грошові кошти для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3, а саме:
згідно заяви - розрахунку від 24.02.2015 № 1485 (отримані кошти застрахованою особою 11.03.2015) надлишково отримано від Фонду 4 611,89 грн.
згідно заяви розрахунку від 12.05.2015 № 4125 (отримані кошти застрахованою особою 21.05.2015) надлишково отримано від Фонду 2 209,74 грн.
Та в результаті самоперевірки позивач повернув відповідачу кошти 26.06.2015, а тому зважаючи на порушення триденного строку на повернення надлишково отриманих коштів за висновком суду відповідачем правомірно нараховано штраф в розмірі 682,16 грн. на пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,1%, що становить 538,91 грн.
Щодо видачі путівок без підтвердження часткової оплати, суд зазначає наступне.
Відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а саме статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.
Відповідно до статтей 11 та 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 № 12 затверджено Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Як встановлено судом путівка № 409027 до санаторію «Авангард» (з терміном заїзду 01.04.2014, загальна вартість 6 510,00 грн. з частковою оплатою 20% - 1 302,00 грн. видана ОСОБА_4 , кошти часткової сплати в розмірі 1 302,00 грн. повернуті Фонду 10.04.2014.
Згідно із п. 4.13, 4.14 Порядку № 12 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій. Сума оплати часткової вартості путівки, внесена застрахованою особою до каси, має бути перерахована на транзитний рахунок робочого органу Фонду протягом трьох банківських днів після її внесення. Повернення коштів, що перераховані страхувальником або застрахованою особою на рахунок робочого органу Фонду як часткова сплата за санаторно-курортну путівку, яка не була використана застрахованою особою, здійснюється за умови надання застрахованою особою, її законним представником, спадкоємцями або членом її сім'ї (у разі гострого захворювання або смерті застрахованої особи) до робочого органу Фонду звернення, документів, які підтверджують факт повернення путівки та пояснюють причини неможливості її використання, копії платіжного доручення про перерахування страхувальником часткової вартості путівки або квитанції про сплату застрахованою особою часткової вартості путівки на рахунок робочого органу Фонду через банківську установу.
За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.
Путівка № 070749 до санаторію «Березовий гай» ( з терміном заїзду 27.07.2012, загальна вартість путівки 5 250,00 грн., з частковою оплатою 30% - 1 575,00 грн.) видана ОСОБА_2, часткова оплата здійснена 11.01.2013.
Відповідно до п. 4.13, 4.14 Порядку № 12 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.
За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.
Путівка № 323378 до санаторію «Немирів» (з терміном заїзду 02.11.2011, загальна вартість 4 494,00 грн. з частковою сплатою 30% - 1 348,20 грн.) видана ОСОБА_4, часткова сплата здійснена 28.10.2011
Відповідно до п. 4.13, 4.14 Порядку № 12 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення щодо неправомірного використання коштів Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивачем (крім коштів часткової оплати путівки, які повернулись до Фонду), оскільки позивач порушив п. 4.14 Порядку № 12 та видав путівки застрахованим особам, які не надали підтвердження часткової оплати путівки.
Щодо порушення порядку розподілу путівок, суд зазначає наступне.
Путівка № 000377 до санаторію «Готіс» (з терміном заїзду 05.12.2011 загальна вартість 4 935,00 грн. з частковою оплатою 30% - 1 480,50 грн.) поділена застрахованою особою ОСОБА_5 з донькою віком 25 років ОСОБА_6;
Відповідно до п. 4.11 Порядку № 12 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про поділ путівки для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та члена її сім'ї, що працює (дружини або чоловіка, які перебувають у шлюбі), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання, а також для двох застрахованих осіб, що працюють на одному підприємстві, за умови попереднього отримання письмового погодження адміністрації санаторно-курортного закладу і терміну лікування кожної особи не менше 12 діб.
Путівка № 000518 до санаторію «Верховина» (з терміном заїзду 28.10.2013, загальна вартість 5 754,00 грн. з частковою оплатою 20% - 1 150,80 грн.) поділена застрахованою особою ОСОБА_7 з донькою ОСОБА_8, яка працює на іншому підприємстві.
Відповідно до п. 4.11 Порядку № 12 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про поділ путівки для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та члена її сім'ї, що працює (дружини або чоловіка, які перебувають у шлюбі), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання, а також для двох застрахованих осіб, що працюють на одному підприємстві, за умови попереднього отримання письмового погодження адміністрації санаторно-курортного закладу і терміну лікування кожної особи не менше 12 діб. Для добровільно застрахованих осіб рішення про поділ путівки приймається директором районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, де така особа згідно з пунктом 4.3 цього розділу отримує путівку.
Зважаючи на викладене, суд погоджується з відповідачем щодо неправомірного використання коштів Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, зокрема, щодо неправомірного розподілу путівок в супереч вимогам п. 4.11 Порядку № 12.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним рішення від 17.09.2015 № 53, натомість позивач не надав суду допустимих доказів на спростування вищезазначеного.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. В адміністративному позові відмовити повністю.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Я.І. Добрянська