ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
18 грудня 2015 року 16:05 справа №826/17408/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фібратекс"
доКиївської міської митниці Державної фіскальної служби
провизнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фібратекс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Фібратекс") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення стосовно митного оформлення вантажу за поданою 13 березня 2015 року електронною митною декларацією №100270001/2015/211896 та щодо порушення порядку звершення митного оформлення вантажу; 2) визнати протиправною діяльність відповідача щодо проведення переогляду товарів 13 березня 2015 року, в результаті чого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією №100270001/2015/211896; 3) зобов'язати відповідача провести митне оформлення вантажу за електронною митною декларацією №100270001/2015/211896 та прийняти рішення щодо здійснення митного оформлення або відмову у митному оформленні зазначеного вантажу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17408/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 14 вересня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив, на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Між ТОВ "Фібратекс" (покупець) та компанією Ханчжоу Сяошань Фоенікс Текстіль Ко. Лтд (Hangzhou XiaoShan Phoenix Textile Co. Ltd) (продавець), укладено міжнародний комерційний договір - контракт від 12 серпня 2014 року №ДГ 12-300, за яким позивач купує товар у продавця, а на кожну окрему товару сторони погоджують і підписують відповідну специфікацію, яка є невід'ємною частиною контракту, містить необхідні умови постачання, зокрема вартість кожної партії товару, кількість, асортимент, якість, умови поставки тощо.
Згідно із специфікацією від 26 листопада 2014 року №5 на постачання продавцем відповідної партії товару покупцю загальна вартість партії товару - нетканого матеріалу з синтетичного волокна, становить 86 165,80 доларів США, загальна кількість - 43 082,90 кг., умови поставки - FOB Shanghai (Китай).
Відповідно до відмітки Південної митниці "Під митним контролем", проставленої на коносаменті іноземної судноплавної компанії Orient Overseas Container Line, 24 лютого 2015 року проводилась процедура митного контролю товару, який надійшов позивачу з Китаю на морському судні у відповідних контейнерах.
Позивач надав митному органу серед інших товаросупровідних документів на партію товару зокрема наступні: коносамент (marine bill of lading) №SHWS201501155 від 19 січня 2015 року; комерційний рахунок-фактуру (інвойс) від 14 січня 2015 року на партію товару вартістю 86 165,80 доларів США; міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) від 12 березня 2015 року №№10911/1, 10911/2, 10911/3.
Відповідно до акта про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500060702/2015/2277, складеного Одеською митницею об 11 год. 50 хв. 12 березня 2015 року, проведено огляд товарів, отримувачем якого є ТОВ "Фібратекс", на підставі пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №467, відповідно до якого у оглянутих місцях товар відповідає відомостям, заявленим у ТСД.
З метою завершення митного оформлення 13 березня 2015 року позивач через митного брокера подав до Київської міської митниці електронну митну декларацію №100270001/2015/211896, разом із наступними документами: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2014/0002877; зовнішньоекономічний контракт з додатками до нього; комерційний рахунок-фактура (інвойс) від 14 січня 2015 року на партію товару вартістю 86 165,80 доларів США; міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) від 12 березня 2015 року №№10911/1, 10911/2, 10911/3; пакувальний лист; копія митної декларації країни відправлення №000000001001195016 від 15 січня 2015 року на загальну суму 86 165,80 доларів США; сертифікат походження товару №15С3301М7065/00010.
13 березня 2015 року Київською міською митницею складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією №100270001/2015/211896.
Позивач зазначає, що відповідачем фактично проведено переогляд товарів за відсутності правових підстав, передбачених Митним кодексом України, та протиправно не вживаються заходи по митному оформленню або інші дії, передбачені митним законодавством, під час митного оформлення вантажу.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши наступне: в зоні митного контролю відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" Київської міської митниці центральна сортувальна станція експрес-перевізника ЗАТ "ДХЛ Інтернешнл" Україна при митному огляді документального міжнародного експрес-відправлення виявлено товаросупровідні документи на вантаж, який надійшов із Китаю від компанії Ханчжоу Сяошань Фоенікс Текстіль Ко. Лтд (Hangzhou XiaoShan Phoenix Textile Co. Ltd) на адресу ТОВ "Фібратекс", серед яких виявлено зокрема оригінал інвойсу від 14 січня 2015 року №FH147235 на товар "неткані матеріали в асортименті" загальною фактурною вартістю 97 462,96 доларів США; отриманий позивачем вантаж був переміщений через митний кордон України шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості для визначення митної вартості товару, у зв'язку із чим директора ТОВ "Фібратекс" згідно з постановою Апеляційного суду міста Києва від 21 липня 2015 року по справі №33/796/772/15 притягнено до відповідальності за порушення митних правил та конфісковано переміщений товар.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 338 Митного кодексу України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення. За результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.
Як передбачає частини четверта статті 338 Митного кодексу України, переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов'язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.
Відповідно до частини п'ятої статті 338 Митного кодексу України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.
Згідно з Вичерпним переліком підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №467, однією із підстав огляду товарів може бути наявність ознак надання одним товарам вигляду інших.
Частина сьома статті 338 Митного кодексу України встановлює, що порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до частини восьмої статті 338 Митного кодексу України за результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:
1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;
2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;
3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;
4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.
Згідно з пунктом 1.5 розділу І Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року №1316 (далі по тексту - Порядок), огляд проводиться з метою: ідентифікації товарів у цілях митного контролю та митного оформлення; перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи; перевірки наявної інформації про порушення законодавства України з питань державної митної справи; перевірки дотримання законодавства України з питань захисту прав інтелектуальної власності.
Відповідно до пункту 1.1 розділу ІІ Порядку, якщо за результатами застосування системи управління ризиками виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов'язки, для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду.
Таким чином, огляду товарів можу місце у разі виявлення за результатами застосування системи управління ризиками необхідності у такому огляді; водночас перегляд вже оглянутого товару здійснюється виключно у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем.
Вище встановлено, що після подання позивачем митної декларації посадовою особою Київської міської митниці 13 березня 2015 року проведено переогляд товарів за митною декларацією №100270001/2015/211896 з посиланням на "202-1, 911-1" без зазначення назви нормативно-правового акта та підстав для перегляду товарів.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не наведено підстав для проведення переогляду товарів, передбачених частиною четвертою статті 338 Митного кодексу України, наприклад, що переміщувані позивачем товари пошкоджені чи наявні інші видимі ознаки можливого несанкціонованого доступу до товарів.
Таким чином, дії відповідача щодо проведення переогляду товарів 13 березня 2015 року, в результаті чого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією №100270001/2015/211896 не ґрунтуються на нормах Митного кодексу України, а тому є протиправними, що є підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.
Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення стосовно митного оформлення вантажу та зобов'язати відповідача провести митне оформлення вантажу або прийняти рішення щодо здійснення митного оформлення або відмову у митному оформленні зазначеного вантажу, суд виходить з наступних мотивів.
За визначенням статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; у свою чергу, митні формальності - це сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Частина перша статті 248 Митного кодексу України встановлює, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частини другої статті 248 Митного кодексу України засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Суд встановив, що 13 березня 2015 року ТОВ "Фібратекс" подало електронну митну декларацію №100270001/2015/211896, що визнається відповідачем, а, отже митне оформлення розпочато.
Згідно з частиною першою статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Відповідно до часин другої та третьої статті 255 Митного кодексу України строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;
4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";
6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;
7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.
У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.
У відповідності до частини п'ятої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Згідно з частиною шостою статті 255 Митного кодексу України при виявленні порушення митних правил орган доходів і зборів здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:
1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;
2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
За правилами частин першої-третьої статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Виходячи з наведених правових норм слідує, що орган доходів і зборів зобов'язаний протягом чотирьох робочих годин з моменту подання митної декларації завершити митне оформлення або прийняти рішення про відмову у митному оформленні товару.
Проте, з наявних у справі доказів вбачається, що протягом чотирьох годин з моменту подання позивачем електронної митної декларації №100270001/2015/211896 від 13 березня 2015 року, Київською міською митнице не вчинено дій по завершенню митного оформлення та не прийнято рішення про відмову у митному оформленні товару, що є протиправною бездіяльністю.
Суд враховує, що державним інспектором аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Київської міської митниці Лутаєвим Р.В. складено протокол про порушення митних правил №0168/10000/15 відносно директора ТОВ "Фібратекс" ОСОБА_2, однак зауважує, що складення такого протоколу не звільняє відповідача від обов'язку прийняти одне із рішень щодо завершення митного оформлення або відмову у митному оформленні, а згаданий протокол про порушення митних правил складено лише 16 березня 2015 року після закінчення строку, передбаченого для прийняття відповідного рішення.
Посилання відповідача на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 15 травня 2015 року №3-2903/15 (760/9354/15-п), якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, застосовано штраф у сумі 2 100 612,94 грн. та конфісковано товар компанії Ханчжоу Сяошань Фоенікс Текстіль Ко. Лтд (Hangzhou XiaoShan Phoenix Textile Co. Ltd) (матеріали з синтетичного волокна), не приймаються судом до уваги, оскільки постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року №3-2903/15 (760/9354/15-п), яка набрала законної сили 19 листопада 2015 року, задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 15 травня 2015 року у зв'язку із нововиявленими обставинами, та прийнято нову постанову наступного змісту: "Провадження у справі про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 Митного кодексу України, відносно гр. ОСОБА_2 - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення".
З огляду на доведену протиправну бездіяльність відповідача, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Київської міської митниці прийняте одне із можливих рішень: провести митне оформлення товарів за електронною митною декларацією №100270001/2015/211896 або прийняти рішення відмову у митному оформленні зазначених товарів, за наявності законних підстав для цього, та задоволення позовних вимог у цій частині.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською міською митницею не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та бездіяльності з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Фібратекс" підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фібратекс" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби щодо проведення переогляду товарів 13 березня 2015 року, за результатами якого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за поданою 13 березня 2015 року митною декларацією №100270001/2015/211896.
3. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці Державної фіскальної служби щодо неприйняття рішення стосовно митного оформлення товарів за поданою 13 березня 2015 року електронною митною декларацією №100270001/2015/211896.
4. Зобов'язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби прийняте одне із можливих рішень: провести митне оформлення товарів за поданою 13 березня 2015 року електронною митною декларацією №100270001/2015/211896 або прийняти рішення відмову у митному оформленні зазначених товарів.
5. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фібратекс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 219,24 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень двадцять чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко