10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Лешко С.М.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
іменем України
"17" грудня 2015 р. Справа № 279/3588/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
Малахової Н.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "11" серпня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів ,
У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату коштів передбачених ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплату в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2014 року
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 серпня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві по нарахуванню та виплаті ОСОБА_4 щомісячної доплати до заробітної плати за роботу в зоні гарантованого добровільного відселення у менших законодавчовстановлених розмірах протиправними.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_4 щомісячну доплату до заробітної плати за роботу в зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 03.06.2014 року до 03.08.2014 року з урахуванням виплачених сум, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік" на відповідний час.
В решті позовні вимоги залишено без задоволення - за безпідставністю.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 працює в Приватному акціонерному товаристві "Коростенський завод МДФ", що знаходиться у м. Коростень, Коростенського району, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3 категорії та отримує доплату до заробітної плати згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак, в розмірі, що встановлений постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року.
Згідно ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати.
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Водночас сума, з якої здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначалася згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Зазначеною постановою, всупереч вимогам вказаного Закону, який встановлює розмір доплат як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, встановлено конкретний розмір такої доплати в твердій грошовій сумі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачка має право на отримання коштів передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що належним відповідачем за вказаними вимогами є Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
Згідно п.п. 5 п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, зокрема доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836.
Відповідно до п. 5 Порядку соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5 - 13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінсоцполітики формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.
Враховуючи вищезазначені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що обов'язок щодо нарахування доплати до заробітної плати, передачі розрахунку до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації виникає саме у роботодавця. Також, відсутні повноваження в управлінні і здійснювати такі виплати безпосередньо фізичній особі.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації не наділено функціями та повноваженнями перерахунку та виплати доплати працюючим громадянам відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову, з прийняттям нової - про відмову в задоволенні позову до вказаного відповідача.
В іншій частині постанова суду не оскаржується, а тому не є предметом розгляду судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "11" серпня 2015 р. скасувати та прийняти нову.
Відмовити ОСОБА_4 в задоволені позову до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про перерахунок та виплату коштів передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська
Н.М. Малахова
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,11500
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації пр-т Перемоги,5,м.Київ,01135
- ,