10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Ярмоленко В.В.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
іменем України
"17" грудня 2015 р. Справа № 283/2461/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
Малахової Н.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від "13" листопада 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано протиправною відмову УПФУ в Малинському районі Житомирської області в перерахунку пенсії ОСОБА_4 з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, на які нараховується збір на обов"язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області провести з 01 вересня 2015 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 80% від суми заробітної плати з урахуванням інших виплат, визначених у довідках від 30 липня 2015 року № 17/03-02/1954 та №17, від 05 серпня 2015 року № 57 виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих виплат.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 сплачений по справі судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 з 04 квітня 2011 року перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
10 вересня 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням інших виплат і надав довідки про складові заробітної плати.
З листа відповідача № 8121/03 від 23.09.2015 року вбачається, що позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.
Також, відповідачем повідомлено, що відповідно до п. 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Саме вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно зі ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до виплат (доходу), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, враховуються:
- суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески;
- суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожен повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не менше 90 відсотків заробітної плати.
Статтею 33 вказаного Закону визначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Також, державним службовцям надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення, яка відповідно до статей 1 та 2 Закону України " Про оплату праці" входить до системи оплати праці, а тому має бути враховано при призначенні пенсії чи її перерахунку.
Згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, об'єктом індексації є оплата праці (грошове забезпечення), тобто заробітна плата.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться за основним місцем роботи в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони в структуру заробітної плати.
Таким чином, доводи Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, не є складовими частинами заробітної плати та не можуть бути враховані при обчисленні розміру його пенсії, є помилковими.
Також колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача як на одну з підстав відмови, що «відповідно до п.п.5 п.3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування»», а тому, з 01 червня 2015 року забороняється здійснювати перерахунок пенсій, що були призначені відповідно до зазначених Законів.
Водночас, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, колегія суддів вважає, що положення п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону № 213 від 02.03.2015 року стосуються порядку призначення пенсії прокурорам, слідчим, державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім цього, в тексті вказаного Закону чітко визначено «з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України».
На підставі викладеного, судова колегія вважає безпідставним посилання відповідача у рішенні про відмову в перерахунку пенсії на те, що пенсії в порядку та умовах, визначених на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 з 01.06.2015 року, раніше призначені пенсії не перераховуються, оскільки в даному випадку питання стосується перерахунку не у зв'язку зі зміною заробітної плати, а у зв'язку з неправильним розрахунком заробітної плати при призначенні та обчисленні пенсії. Право на врахування спірних сум у розрахунок заробітної плати у позивача виникло ще при призначенні пенсії.
З урахуванням вищезазначеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.
Постанову суду прийнято судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування судового рішення відсутні.
У зв"язку з тим, що ухвалою судді Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2015 року управлінню Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області було відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до винесення рішення по справі відповідно до вимог ст.88 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення щодо стягнення несплаченого судового збору в розмірі 535грн. 92 коп. (487,20грн. х 110%) на відповідний рахунок.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від "13" листопада 2015 р. без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області за рахунок його бюджетних асигнувань 535 грн. 92 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги за наступними реквізитами: 31216206781002, найменування отримувача УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ отримувача 38035726, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір. Код 37446362.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська
Н.М. Малахова
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області пл. Соборна, 12 А,м. Малин,Житомирська область,11601
- ,