Справа: № 826/7632/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
15 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.
при секретарі: Гімарі Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича №178/1 від 22.12.2014 року в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу № НОМЕР_1 від 18.06.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Європейський Газовий Банк» та ОСОБА_3
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року позов задоволено частково.
На вказану постанову відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 37 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною 2 статті 38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (ч.3 статті 38 Закону № 4452-VI).
Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті рішення відповідачем про визнання нікчемними всіх правочинів (транзакцій та операцій, договорів згідно переліку, який додається до наказу), оформленого наказом № 178/1 від 22 грудня 2014 року, він керувався положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З повідомлення, надісланого позивачу, та письмових пояснень по справі представника відповідача встановлено, що підставою для визнання правочину позивача нікчемним став п. 7 ч. 3 статті 38 Закону 4452-VI.
Так, постановою Правління НБУ від 17.06.2014 року № 366/БТ до АТ «ЄВРОГАЗБАНК» були застосовані заходи впливу за порушення банківського законодавства. З дати прийняття вказаної постанови (тобто з 17.06.2014) та до 18 грудня 2014 року включно в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» було зупинено здійснення таких операцій, зокрема:
- залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб у національній та іноземній валютах;
- відкриття поточних рахунків (в тому числі і карткових) та залучення на поточні рахунки клієнтів (у тому числі карткові) - фізичних осіб (резидентів) коштів у національній та іноземній валютах.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в контексті отриманої відповіді НБУ за № 18-03017/32357 від 14.05.2015р. на судовий запит, стосовно дати та часу отримання постанови Правління Національного банку України від 17.06.2014р. № 366/БТ, та з врахуванням приписів п. 7.8, 7.10 глави 7 розділу ІІ «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» затвердженого Постановою Правління Національного банку України 17.08.2012 №346, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012р. за № 1590/21902, а тому посилання апелянта на наявність в діях позивача порушень нормативів НБУ є безпідставним.
Крім того, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відповідачем не було наведено обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б свідчили про те, що укладений позивачем договір банківського вкладу містить умови які передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам (позивачу) переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Доводи апелянта, щодо протиправної діяльності групи осіб, до якої входив і позивач, спрямованої на штучне створення обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування грошових коштів за рахунок держави, а також вчинення у зв'язку із цим фіктивних операцій щодо неіснуючих фактів видачі та внесення грошових коштів, як підставу для визнання нікчемності правочину позивача, судом прийняті бути не можуть, з огляду на таке.
Як підтверджено матеріалами справи, факт зарахування грошових коштів в розмірі 188 700,00 грн. на рахунок позивача підтверджується випискою по особовим рахункам за 18.06.2014, наданою відповідачем.
Однак, жодних рішень органу досудового розслідування щодо такого звернення відповідачем суду надано не було, про існування будь-яких обвинувальних вироків суду за вказаним фактом чи щодо позивача чи інших осіб, представником уповноваженої особи повідомлено не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність прийнятого відповідачем рішення, оформленого наказом від 22 грудня 2014 року № 178/1 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу з фізичною особою № НОМЕР_1 від 18 червня 2014 року, укладеного між АТ «ЄВРОГАЗБАНК» та ОСОБА_3, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур
Судді: О.О. Шостак
І.Л. Желтобрюх
Ухвалу складено у повному обсязі 18.12.2015.
.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Желтобрюх І.Л.
Шостак О.О.