Справа: № 2а-111/12 Головуючий у 1-й інстанції: Пироженко О.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
16 грудня 2015 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Бистрик Г.М., Межевича М.В.
за участю секретаря Генчмазлумо І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київського обласного військового комісаріата на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріата, третя особа: Міністерство оборони України про виплату одноразової допомоги по інвалідності,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 54-х розмірів місячного грошового утримання станом на 14.10.2010р. , в зв'язку з встановленням йому 2-ї групи інвалідності.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2012 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 54-місячного грошового забезпечення із розрахунку грошового забезпечення на дату настання інвалідності - 14 жовтня 2010 року з урахуванням виплачених сум, включивши всі види грошового забезпечення, які передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Київського обласного військового комісаріата подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Постановою Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2015 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В своїй ухвалі, суд касаційної інстанції вказав, що суд апеляційної інстанції неповно з'ясував обставини справи, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. При новому розгляді справи необхідно врахувати наведене, а також вимоги Порядку щодо компетенції військового комісаріату та інших відповідних органів при розгляді питань про призначення одноразової грошової допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив військову службу та звільнений зі служби Збройних Сил з 04.04.1994 р. , є військовим пенсіонером.
При проходженні служби у 1994 році позивач отримав інвалідність ІІІ групи, пов'язану із виконанням обов'язків військової служби.
Після чергового медичного огляду МСЕК з 14.09.2010 р. позивачу встановлено 2 групу інвалідності через захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
В березні 2011 року позивач звернувся з заявою до Департаменту фінансів Міністерства оборони України про призначення та виплату одноразової допомоги, однак, листом від 06.04.2011 року йому було відмовлено з посиланням на те, що функція щодо визначення розміру одноразової допомоги по інвалідності виходить за межі їх компетенції.
Також, у березні 2011 року позивач звернувся до Київського обласного військового комісаріата з заявою про призначення та виплату одноразової допомоги по інвалідності відповідно до чинного законодавства України (а.с.11), однак, йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав на її отрмання.
Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду з позовом, в якому просити зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 54-х розмірів місячного грошового утримання станом на 14.10.2010р. , в зв'язку з встановленням йому 2-ї групи інвалідності.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскільки захворювання позивача пов'язане з проходженням військової служби, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги», тому слід зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, так як ним порушено матеріального права та зазначає наступне.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Вимогами частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 № 499, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.
Таким чином,Ю колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ІІ група інвалідності була встановлена позивачу у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, то останній має право на виплату одноразової грошової допомоги.
Однак, відповідно до пунктів 3 та 7 цього Порядку передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) відповідні документи.
Керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Отже, згідно положень вищенаведеного нормативно-правового акту, рішення про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю військовослужбовців, приймає вищий орган у відповідності, а саме Департамент фінансів Міністерства оборони України, при наявності відповідного висновку та підтверджуючих документів
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України у своїх рішеннях, зокрема, в ухвалі від 04.04.2013 року у справі №К/9991/46195/11.
Таким чином, відповідач передчасно відмовив позивачу по суті його заяви про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у зв'язку з встановленням йому 2-ї групи інвалідності, оскільки відповідач не має повноважень на прийняття такого рішення по суті, оскільки як зазначено вище, таке рішення приймає Міністерство оборони України.
При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_1 лише готує відповідний висновок щодо проведення такої виплати та подає до Міністерства відповідні документи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом лише до одного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, як зазначено вище, не має повноважень на прийняття рішення про призначення та виплату вказаної допомоги, такою компетенцією наділене Міністерство оборони України.
Відповідно до положень частини другої ст.11 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Так, судом встановлено право позивача на отримання одноразової грошової винагороди у зв'язку з встановленням йому 2-ї групи інвалідності та протиправність та передчасність відмови відповідача по суті заяви про нарахування та виплату зазначеної виплати.
В зв'язку з чим, колегія суддів, з метою захисту прав позивача, виходить за межі позовних вимог та приходить до висновку про зобов'язання військового комісаріату скласти та спрямувати на адресу Міністерства оборони України висновок, стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу разом із документами, надання яких передбачено чинним законодавством України.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо відмови щодо виплати одноразової допомоги із урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх дій в той же час позивачем надано достатньо доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Київського обласного військового комісаріата - задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2012 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріата, третя особа: Міністерство оборони України про виплату одноразової допомоги по інвалідності задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Київського обласного військового комісаріата щодо відмови у нарахуванні одноразової допомоги та неподання до Міністерства оборони України відповідного висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити до Міністерства оборони України відповідний висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Г.М. Бистрик
М.В. Межевич
Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2015 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Межевич М.В.
Бистрик Г.М.