ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову в роз'ясненні судового рішення
17 грудня 2015 року м. Київ № 826/11175/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.В., суддів: Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянув у порядку письмового провадження заяву Міністерства культури України про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 р. у справі
за позовомОСОБА_1
доМіністерства культури України
провизнання протиправним та скасування наказу № 374/0/17-14,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства культури України, в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ № 374/0/17-14 Міністерства культури України від 26 червня 2014 року про звільнення ОСОБА_1; поновити ОСОБА_1 на посаді Директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 р., позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ № 374/0/17-14 Міністерства культури України від 26 червня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України з 27 червня 2014 року. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей з 27 червня 2014 року.
Окружним адміністративним судом м. Києва 18.09.2014 р. видано виконавчий лист в частині судового рішення, яке підлягає негайному виконанню.
Згідно відмітки служби діловодства, 18.11.2014 р. Окружний адміністративний суд м. Києва одержав від Міністерства культури України про роз'яснення постанови від 04.09.2014 року по справі № 826/11175/14, в якій останній просив роз'яснити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України з 27 червня 2014 року.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив наступне. ОСОБА_1 наказом №374/0/17-14 від 26.06.2014 року був звільнений з роботи 26.06.2014 року, а поновити його вимагається з 27.06.2014 року. Також в Міністерстві культури України було змінено структуру центрального апарату та штатний розпис, згідно яких відсутня посада директора Департаменту культурної спадщини. Таким чином, Міністерству культури України не зрозуміло, яким чином необхідно поновити ОСОБА_1 на неіснуючу посаду.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав письмову заяву та просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення заяви про відстрочення виконання постанови суду.
У судовому засіданні 08.12.2015 року суд, заслухавши думку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду заяви в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Суд звертає увагу на те, що роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду в разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Механізм, визначений статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, мають право на оскарження цього судового рішення.
Проаналізувавши доводи заявника щодо необхідності роз'яснення судового рішення, суд, враховуючи матеріали даної адміністративної справи, приходить до висновку, що підстави для роз'яснення судового рішення відсутні.
Правилами частини першої статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом визнано протиправним та скасовано наказ № 374/0/17-14 Міністерства культури України від 26 червня 2014 року про звільнення ОСОБА_1, про що зазначено у постанові від 04.09.2014 року.
Зокрема, в резолютивній частині рішення чітко визначено: поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України з 27.06.2014 року. Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей з 27.06.2014 року.
Таким чином, заявлені вимоги про роз'яснення постанови суду фактично за своєю суттю є формою висловлення незгоди з мотивацією судового рішення, що суперечить принципам інституту роз'яснення судового рішення.
Щодо посилання заявника на зміни в організаційній структурі Міністерства культури України, то суд вважає, що зміни в організаційній структурі суб'єкта владних повноважень не позбавляють його від обов'язку виконати судове рішення, в якому чітко зазначено посаду, на якій необхідно поновити позивача.
За таких обставин, розглянувши подану заяву, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні, оскільки постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2014 року складено у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а її зміст є зрозумілим, як і зрозумілим є порядок виконання даної постанови.
Отже, винесення судом рішення, яким визнано порушення права особи, спонукає державний орган до його виконання, а тому твердження Міністерства культури України щодо неможливості поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України з 27 червня 2014 року, тобто відновлення його порушеного трудового права, у зв'язку із відсутністю у штатному розписі вказаної посади, не ґрунтується на законі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 170 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні заяви Міністерства культури України про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Згідно ч. 6 ст. 170 КАС України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя: І.О. Іщук
Судді: І.М. Погрібніченко
В.П. Шулежко