16 грудня 2015 рокусправа № 332/3510/15-а(2-а/332/86/15)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Бишевська Н.А.
перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя
на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2015 року у справі №332/3510/15-а(2-а/332/86/15)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя
про визнання дій протиправними, -
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2015 року у справі № 332/3510/15-а(2-а/332/86/15) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, 05 жовтня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року апеляційну скаргу Пенсійного фонду залишено без руху та надано заявнику апеляційної скарги строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір у встановленому розмірі і надати документ про його сплату.
Копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015р. направлена на адресу відповідача та отримана ним 05.11.2015р., що підтверджується повідомленням про врученням поштового відправлення.
Матеріали апеляційної скарги містять клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши надане скаржником клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок сплати судового збору та підстави звільнення від сплати судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір». Приписами ст.5 вказаного Закону (в редакції чинній на момент звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою), встановлено пільги щодо сплати судового збору, а саме - визначено коло осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Зі змісту статті 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що органи Державної фіскальної служби України не належать до переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору. Суд, як державний орган, що здійснює правосуддя у встановленому законом процесуальному порядку, керуючись принципом законності, відповідно до якого суд приймає рішення з чітким дотриманням норм Конституції України та законів України, не наділений повноваженнями щодо розширення переліку осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, або у будь-який інший спосіб встановлювати пільги щодо справляння судового збору.
Доводи скаржника щодо ст.ст. 55, 129 Конституції України та ст.ст. 6, 7 КАС України, як на підставу звільнення від сплати судового збору суд відхиляє, оскільки даними нормами передбачено право особи на судовий захист. Суд не заперечує наявність у скаржника права на звернення до суду та в будь-якому випадку не обмежує його, проте порядок звернення до апеляційного адміністративного суду визначений Кодексом адміністративного судочинства України та встановлює чіткі вимоги до апеляційної скарги, зокрема щодо сплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони по справі, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Звільнення особи від сплати судового збору, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.
Визначення майнового стану сторони є оціночним, та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони, проте обмежене фінансування бюджетної установи, або відсутність відокремленого виду видатків у відповідному кошторисі, не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, оскільки свідчать не про скрутний фінансовий стан сторони по справі, а про відсутність належної взаємодії між державними органами під час бюджетного процесу.
Органи Пенсійного фонду, як державні органи, повинні діяти в межах наданих законом повноважень, у спосіб передбачений чинним законодавствам. Суд вважає за необхідне зазначити, що скаржник не позбавлений права звернення до Кабінету Міністрів України щодо приведення у відповідність кошторису бюджетної установи з вимогами законодавства щодо сплати судового збору.
За таких обставин, суд не має права на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору, без наявності достатніх та обґрунтованих підстав, всупереч вимог чинного законодавства. Підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору скаржниками не наведено.
З огляду на те, що скаржником не надано документу про сплату судового збору в належному розмірі, вбачається, що відповідачем не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року.
Згідно з ч.3 ст.189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційну скаргу слід повернути.
Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2015 року у справі №332/3510/15-а(2-а/332/86/15) - повернути .
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Суддя: Н.А. Бишевська