14 грудня 2015 року справа № 823/5258/15
м. Черкаси
17 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Тимошенко В.П.,
за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,
представника позивача - Смирнова Б.Б. (за довіреністю),
представників відповідача - Китнюк І.С. (за довіреністю), Рожка П.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом комунального некомерційного підприємства "Друга Черкаська міська поліклініка "Черкаської міської ради" до Державної фінансової інспекції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування пунктів листа-вимоги та попередження,
встановив:
17 листопада 2015 року до суду з позовною заявою звернулося комунальне некомерційне підприємство "Друга Черкаська міська поліклініка "Черкаської міської ради" (далі - позивач), в якій просить (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.12.2015):
1) визнати протиправними та скасувати абзац другий Попередження Державної фінансової інспекції в Черкаській області про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства від 09.07.2015 №23-25/45-4792;
2) визнати протиправним та скасувати пункт 1 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Черкаській області щодо усунення порушень законодавства від 01.07.2015 №01-50/816 в частині зобов'язання позивача усунути порушення викладені в пунктах 12 та 13 листа-вимоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 28.05.2015 проведено ревізію та складено акт №01-18/31. На підставі акту від 28.05.2015 відповідачем складено Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства від 09.07.2015 №23-25-/45-4792 та Лист-вимогу щодо усунення порушень законодавства від 01.07.2015 №01-50/816.
Абзацом 2 Попередження встановлено, що позивачем здійснено нецільове використання бюджетних коштів на загальну суму 21562,95 грн.
Листом-вимогою відповідач зобов'язав позивача усунути виявлені порушення законодавства в установленому порядку, а саме:
- відобразити в бухгалтерському обліку лишки матеріальних цінностей встановлених під час інвентаризації на загальну суму 4643,00 грн;
- в порядку встановленим законодавством зменшити бюджетні асигнування за КТКВК 080300 «Поліклініки і амбулаторії (крім спеціалізованих поліклінік та загальних і спеціалізованих стоматологічних поліклінік)» на суму 21562,94 грн;
- перерахувати із спеціального фонду кошторису до загального фонду міського бюджету м. Черкаси кошти в сумі 18251,32 грн;
- відшкодувати в порядку встановленим законодавством, заподіяну працівникам установи, матеріальну шкоду у розмірі 9321,21 грн;
- стягнути з осіб, якими допущено порушення, у порядку, встановленому ст. 130-136 Кодексу законів про працю, завдану Установі матеріальну шкоду в розмірі 8962,60 грн, 186,81 грн, 491,76 грн, 51,48 грн, 35359,16 грн, 49056, 86 грн, 450,66 грн, 4480,53 грн, 12935,10 грн, 8350,77 грн.
Позивач не погоджуються із позицією відповідача, оскільки 24.10.2011 між ним ТОВ НВФ «Енерготех» укладено договір підряду №1, предметом якого було виконання робіт по капітальному ремонту водопровідних мереж в триповерховому корпусі КНП «Друга Черкаська міська поліклініка». Підрядником виконано комплекс робіт по капітальному ремонту водопровідних мереж. Обсяг робіт та їх вартість передбачена проектною документацією. Проектна документація затверджена у встановленому законом порядку та відповідає державним будівельним нормам. За наслідками виконання будівельних робіт позивачем сплачено суму коштів, яка відповідає акту виконаних робіт, а тому кошти передбачені рішенням Черкаської міської ради використанні за їх цільовим спрямуванням.
Відповідач заперечував проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.
В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та просив його задовольнити у повному обсязі
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову та додатково зазначили, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 124 Бюджетного кодексу України, а тому просили адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування абзацу 2 Попередження Державної фінансової інспекції в Черкаській області про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства від 09.07.2015 №23-25/45-4792 залишити без розгляду, а в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Черкаській області щодо усунення порушень законодавства від 01.07.2015 №01-50/816 в частині зобов'язання позивача усунути порушення викладені в пунктах 12 та 13 листа-вимоги закрити провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України так як, Черкаським окружним адміністративним судом розглядалася справа №823/1784/15 між тими самими сторонами з того самого предмету рішення у якій набрало законної сили.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, зазначає таке.
Щодо строків звернення до суду з зазначеним позовом суд зазначає, що частиною 1 статті 124 Бюджетного кодексу України встановлено, рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено у порядку, встановленому законом. Рішення може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом.
Згідно статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС або іншими законами. За загальним правилом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 99 КАС України).
При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 Конвенції не відповідало б меті та призначенню цього положення (§25 рішення у справі "Делькурт проти Бельгії" (заява №2689/65, від 17.01.1970 року), для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (§36 рішення у справі "Беллет проти Франції" (заява №23805/94, від 04.12.1995 року).
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, основною складовою права на справедливе судочинство є право доступу до такого судочинства, в розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для вирішення спору.
Таким чином у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, зазначених представниками відповідача.
Щодо закриття провадження у справі з підстав, зазначених представниками відповідача суд зазначає таке.
В адміністративній справі №823/1784/15 Черкаським окружним адміністративним судом розглядався спір між комунальним некомерційним підприємством "Друга Черкаська міська поліклініка" Черкаської міської ради та державною фінансовою інспекцією в Черкаській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії державної фінансової інспекції в Черкаській області, пов'язані з проведенням в період з 03.03.2015 по 21.05.2015 ревізії фінансово - господарської діяльності позивача;
- визнати протиправними дії державної фінансової інспекції в Черкаській області, пов'язані зі складанням акту ревізії фінансово - господарської діяльності позивача від 28.05.2015 № 01-18/31;
- визнати протиправними дії державної фінансової інспекції в Черкаській області, пов'язані з винесенням попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 09.07.2015 №23-25/45-4792;
- визнати протиправними та скасувати вимоги державної фінансової інспекції в Черкаській області від 01.07.2015 №01-20/816 щодо усунення порушень законодавства.
Суд зазначає, що постанова у адміністративній справі №823/1784/15 не стосується даної адміністративної справи, оскільки юридичні підстави адміністративних справ є різними, а тому у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав передбачених пунктом 4 частини 1 статті 157 КАС України.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з такого.
Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 06.08.2014 № 310, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку
Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Між тим у справі, яка розглядається, позивач заявив позов про скасування вимоги, яка вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 15 квітня та 7 жовтня 2014 року (№№ 21-40а14, 21-368а14, відповідно), від 20 січня 2015 року ( №21-601а14), від 27 січня 2015 року ( № 21-436а14), від 10 лютого 2015 року ( № 21-632а14).
Відповідно до ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.
Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлено 17 грудня 2015 року