м. Вінниця
09 грудня 2015 р. Справа № 802/3964/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Р.М,
за участю:
секретаря судового засідання: Могиль Т.О.
без участі сторін
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації
про: зобов'язання до вчинення дій
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації (далі - Департамент Вінницької ОДА, відповідач) у якому просить суд зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації провести розрахунок залишкової вартості автомобіля ЗАЗ 1102, 2005 року випуску, зеленого кольору, кузов НОМЕР_1, виданий ОСОБА_2 та надати дозвіл ОСОБА_1 на сплату його залишкової вартості та дозвіл на переоформлення цього автомобіля.
Ухвалою суду від 26.11.15 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.12.15 року.
09 грудня 2015 року перед початком судового розгляду, представник відповідача заявила клопотання про розгляд справи без її участі, в порядку письмового провадження. Дане клопотання підтримав і позивач.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
В позовній заяві позивач мотивує позовні вимоги наступним. У 2012 році ОСОБА_1 письмово звернувся до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА із клопотанням про надання дозволу на викуп автомобіля, на що отримав розрахунок залишкової вартості автомобіля, згідно якого сума до сплати становила 7 658,01 грн. Оскільки на той період часу позивач знаходився у скрутному матеріальному становищі, останній повідомив відповідача своїм листом (а.с.8) з проханням відстрочити термін сплати всієї суми. На підтвердження серйозності свого наміру, позивач сплатив частину суми, в розмірі 558,01грн., що підтверджується квитанцією, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.9).
Зібравши необхідну суму в повному обсязі, позивач у вересні 2015 року звернувся з листом до Департамента соціальної політики Вінницької ОДА, в якому просив надати згоду на переоформлення у свою власність автомобіль ЗАЗ 1102, 2005р. випуску, зеленого кольору, кузов НОМЕР_1, та про готовність виплатити всю суму.
В свою чергу, 05.10.2015 року Департамент соціальної політики Вінницької ОДА, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року, надав відповідь на звернення позивача, згідно якої, йому було відмовлено у наданні дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля.
З відповіддю відповідача позивач не погоджується, зазначаючи наступне. Із урахуванням незмінюваності за цей час нормативно - правових актів, які регулюють дане питання, відповідач надіславши на адресу позивача лист №04-527 від 26.06.2012р. згідно якого, сам запропонував сплатити кошти та переоформити автомобіль. Натомість у 2015 році, не зважаючи на часткову сплату вказаної суми, можливості уже не надав.
На думку позивача, відмова Департамента соціальної політики Вінницької ОДА, на переоформлення даного автомобіля є протиправною, оскільки згідно положеннями постанови Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року встановлено ряд вимог до особи, яка має право переоформити на себе автомобіль і на його думку він володіє усіма необхідними підставами: є сином покійного інваліда, проживав разом з ним, вів спільне господарство, побут, тощо. Також, позивач керував вказаним автомобілем у потребах самого померлого інваліда, доглядав та утримував сам автомобіль, підтримував його у належному стані. Неодноразово звертався до Департамента соціальної політики Вінницької ОДА про намір виплатити залишкову вартість автомобіля, про що свідчить часткова сплата суми у розмірі 558,01 грн., на підтвердження якої подана квитанція (а.с.9). Крім того, у зв'язку з важким матеріальним становищем, просив відстрочити термін сплати всієї суми.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази у ній, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_2 як інвалід І першої групи, у 2005 році (далі - ОСОБА_2.) сплативши частково вартість суми, отримав від Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА у користування автомобіль ЗАЗ 1102, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2, виданим 29.03.2011 року відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції (а.с.13).
На звернення позивача щодо надання дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля Департамент соціальної політики Вінницької ОДА надав йому відповідь від 05.10.2015 р. №04-4972 (а.с.12) згідно якої позивачу роз'яснено, що відповідно пункту 16 Порядку №999 від 19.07.2006 передбачено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строкексплуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членам сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом, а тому вартість автомобіля необхідно було сплатити протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2
Однак, оскільки кошти ним не були сплачені вчасно, автомобіль підлягає поверненню до Департаменту як державне майно. Дана відповідь, на думку позивача, є протиправною, так як ОСОБА_1 була сплачена часткова сума розрухунку даного автомобіля. З такою відмовою позивач не погоджується та вважає її протиправною у зв'язку з чим звернувся до суду щодо захисту своїх прав та інтересів.
Визнаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ від 21.03.1991, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ №999 від 19.07.2006 року (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 26.04.2007р.№661).
Пунктом 16 Порядку №999 від 19.07.2006 передбачено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомоіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.
Відповідно до п.3 Порядку №999 від 19.07.2006 до членів сім'ї інваліда належать громадяни України, які проживають разом з ним, пов'язані спільним побутом мають взаємні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законождавству порядку.
Виходячи із вищевикладеного суд вважає, що позивач володіє сукупністю усіх необхідних для переоформлення автомобіля підстав.
Крім того, судом також встановлено що 26.06.2012 року на дресу позивача був надісланий лист від Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА в якому зазначено, що відповідно до пунктів 16-18 Постанови Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" автомобілі, строк експлуатації яких менше 10 років, видані за кошти державного бюджету, після смерті інвалідів повертаються Головному управлінню або сплачується залишкова вартість автомобілів родичами померлих.
Виходячи зі змісту даного листа убачається, що відповідачем не повідомлено ОСОБА_1 про сплату коштів в межах шестимісячного строку. Відтак суд вважає, що даний строк був пропущений з поважних причин.
Разом з тим, на виконання листа 26.06.2012 року позивач сплатив частину суми за автомобіль, що підтверджується квитанцією, яка знаходиться в матеріалах даної справи (а.с.9). Вказаний доказ був поданий відповідачу з одночасним проханням відстрочити термін сплати всієї суми, у зв'язку зі скрутним становищем.
Також суд враховує принцип юридичної визначеності (складової верховенства права, що відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє в Україні), в якому, як зазначив Конституційний Суд України в пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, стверджується: "що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинно базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки". Скориставшись правом на отримання автомобіля у 2005 році, ОСОБА_2 також міг розраховувати на те, що цей автомобіль буде після його смерті переданий його спадкоємцям, так само як і спадкоємці потім розраховувати на безоплатне отримання цього автомобіля. Обмеження спадкоємця в цьому праві, на думку суду, суперечить принципу юридичної визначеності.
У відповідності до вимог ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями.
В силу вимог ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, з метою поновлення права позивача, яким останній виявив бажання скористатись, суд вважає, за необхідне зобов"язати Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля ЗАЗ 1102, 2005 року випуску, зеленого кольору, кузов НОМЕР_1, для його викупу та переоформлення у власність.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації провести розрахунок залишкової вартості автомобіля ЗАЗ 1102, 2005 року випуску, зеленого кольору, кузов НОМЕР_1, виданий ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та надати дозвіл ОСОБА_1 на сплату його залишкової вартості та дозвіл на переоформлення цього автомобіля.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Дмитришена Руслана Миколаївна
Згідно з оригіналом.
Суддя:
Секретар: