Провадження 2-а/235/643/15
Справа 235/9222/15-а
Іменем України
10 грудня 2015 року місто Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Карабан І.І.
при секретарі Димитрієвій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ УМВС України в Донецькій області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 366263, винесену 24 жовтня 2015 року інспектором ДПС УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу розміром 255 гривень, провадження по справі припинити. В обґрунтування вимог вказав, що зазначеною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. В постанові зазначено, що він, керуючи 24 жовтня 2015 року о 10:50 годині на 178 км а/ш сполученням «Запоріжжя - Донецьк» транспортним засобом автомобілем марки «Заз-DAEWOO» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, начебто, допустив порушення ПДР України - п. 1 додаток 2 розділ 34, а саме перетнув вузьку суцільну смугу 1.1.
Він дійсно 24 жовтня 2015 року приблизно о 10:50 годині керував автомобілем марки «Заз-DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_1, рухався з м. Мар'їнка в м. Курахове на 178 км а/ш сполученням «Запоріжжя - Донецьк». На шляху побачив велику яму. Пересвідчившись в безпеці своїх дій, впевнившись, що і позаду відсутні транспортні засоби, водії яких могли вчинити маневр обгону і попереду (на безпечній відстані) відсутні зустрічні транспортні засоби, включивши сигнал лівого повороту, - здійснив об'їзд вибоїни (ями), при цьому дійсно мало місце перетинання вузької суцільної лінії. Проїхавши декілька метрів його зупинив інспектором ДПС взводу № 3 БДПС УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області Кривич О.А., який пояснив, що складатиме протокол про вчинення адміністративного правопорушення за недотримання пп. 1 п. 1 додатку 2 розділу 34 ПДР України. Пояснення про причини виїзду за вузьку суцільну смугу інспектором ДПС прийняті до уваги не було. Крім того, посадовою особою ДАІ відхилено вимоги про внесення в протокол про адміністративне правопорушення даних про свідка, а саме - ОСОБА_4, який знаходився в його автомобілі на передньому сидінні для пасажира та який 24.10.2015 року сів в якості пасажиру до автомобіля і який підтверджував наявність великої вибоїни в асфальті, яку неможливо об'їхати не перетинаючи вузьку суцільну лінію.
Не згоден з зазначеною постановою, оскільки при її винесенні інспектором ДАІ не було враховано, що відповідно до статті 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.
Відповідно до пп. 1.1 п. 1 додаток 2 розділу 34 ПДР України вузька суцільна лінія поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на який виїзд заборонено; визначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год. При цьому за п. 1.10.59 ПДР перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу, або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається на зустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати. Тобто, вчинений маневр перетину суцільної лінії на дорозі для об'їзду нерухомої перешкоди, не є порушення ПДР. Таким чином, інспектор ДАІ однобічно застосував ПДР України та не врахував наявне право водія допустити, в виняткових випадках, перетин лінії 1.1. Інспектор діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, з повним відхиленням наданих правдивих, послідовних, взаємно узгоджуваних пояснень.
Крім того, інспектор після винесення протоколу відразу ж «написав» і постанову у справі про адміністративне порушення. Однак розгляд справи на місці, без підготовки та надання часу для подання заперечення на протокол, документів, які характеризують, інших доказів по справі, порушує його права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими він не мав можливості скористатися. За таких обставин процесуальні права при такому розгляді справи грубо порушено.
В судове засідання позивач не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідач в судове засідання не з'явився, про час та розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності представника відповідача, а також заперечення щодо позову до суду не надходили.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та відповідно до них правовідносини.
24 жовтня 2015 року відповідачем складено протокол серії АП1 № 156257 про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що позивач 24 жовтня 2015 року о 10:50 годині на 178 км а/ш сполученням «Запоріжжя - Донецьк» керував транспортним засобом автомобілем марки «Заз-DAEWOO» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, при перестраюванні перетнув вузьку суцільну смугу 1.1., чим порушив вимоги п.1 додатку 2 розділу 34 ПДД, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КупАП. В протоколі позивач зазначив, що суцільну смугу пересік неумисно з причин аварійності дороги. Зазначено, що розгляд адміністративної справи відбцдеться о 11 годині 15 хвилин за місцем скоєння. У той же день відповідачем прийнята постанова серії ПС2 № 366263, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за ст.. 122 ч.1 КУпАП. В постанові зазначені обставини правопорушення, що викладені в протоколі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, суд вважає, що протокол, складений інспектором ДПС, та з яким не погодився позивач, про що зазначив в своїх поясненнях в зазначеному протоколі, не міг бути підставою для винесення оскаржуваної постанови та не може бути належним доказом по справі.
Відповідно до розділу 34 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Інспектором ДПС було проігноровано пояснення позивача щодо вимушеності перетинання вузької суцільної лінії із-за аварійності дороги, ці пояснення не перевірені, не складено огляд ділянки дороги.
Крім того, також в протоколі не зазначено свідка зазначеного правопорушення, не відібрані від нього пояснення.
Таким чином, відповідач виносячи постанову про притягнення до адімністративної відповідальності позивача, не з'ясував в повному обсязі всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач не надав заперечення щодо позову з матеріалами, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що дає суду право вважати, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАПі накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. у відповідача не було, а тому винесена постанова підлягає скасуванню, с провадження закриттю.
На підставі викладеного, ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ст.ст.2, 4, 8, 11, 17, 104, 128 ч.4, 158-163, 171-2 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2№ 366263 від 24 жовтня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, провадження по справі закрити за відсутністі склада правопорушення.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 грудня 2015 року. Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 15 грудня 2015 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
На постанову суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб*єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п*ятиденного строку з моменту отримання суб*єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І.І.Карабан