Справа № 138/442/15-ц
Провадження №:2/138/205/15
17 грудня 2015 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Лисенко Т.Ю.,
за участю: секретаря Гавінчук О.О.,
представника прокурора прокурора Коцулима Б.В.,
представників відповідачів ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 місцевого прокурора до ОСОБА_3 міської ради Вінницької області, ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень ОСОБА_3 міської ради в частині та зобов'язання повернути земельну ділянку, -
В провадженні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.
17.12.2015 представник відповідача ОСОБА_3 міської ради подала клопотання про закриття провадження в справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 міської ради клопотання підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача ОСОБА_4 клопотання підтримала, також просила його задовольнити.
Представник прокурора проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на положення п. 6, 7 Постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи суд приходить до таких висновків.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 7 від 16.04.2004 загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктивного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Предметом позову у даній справі є публічно-правова вимога позивача до відповідача, викладена у позовній заяві, а саме визнання недійсними в частині рішень ОСОБА_3 міської ради № 507 від 26.04.2012 та № 554 від 05.07.2012 зі змінами. Вимоги позову ґрунтуються на публічно-правових відносинах, які виникають у зв'язку зі здійсненням ОСОБА_3 міською радою владних управлінських функцій на основі законодавства. Зокрема, фізичні та юридичні особи, які звертаються до сільської, селищної, міської ради із заявою про отримання у користування земельної ділянки у порядку, встановленому Земельним кодексом України, вступають із вказаними органами у правовідносини управлінського підпорядкування, у яких відповідні органи місцевого самоврядування наділені владними управлінськими функціями, а фізичні та юридичні особи зобов'язані виконувати їхні приписи та вказівки.
Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення прокурора до суду є його непогодження з рішеннями ОСОБА_3 міської ради. У даному випадку наявний спір позивача - ОСОБА_3 місцевого прокурора Вінницької області з суб'єктом владних повноважень з приводу оскарження рішень сесії ОСОБА_3 міської ради Вінницької області при реалізації суб'єктом владних повноважень (ОСОБА_3 міська рада) управлінських функцій у сфері земельних відносин у розумінні п. 7 ч. 1. ст. 3 КАС України, що з врахуванням положення п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України є адміністративною справою, яка повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Також пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин. Відповідно до пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Відтак, органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції (нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу).
Відповідний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від 1 квітня 2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у якому вирішено, що у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень, і також стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Крім того, у разі коли прокурор є позивачем у справі, то такі справи відповідно до частини другої статті 18 КАС України підсудні окружним адміністративним судам, оскільки позивачем у справі є посадова особа органу державної влади. У разі коли прокурор звернувся до суду як представник, то предметну підсудність таких справ необхідно визначати з урахуванням статусу особи, яку він представляє. Вказана правова позиція відображена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 11 від 14 вересня 2012 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
З даним позовом звернувся ОСОБА_3 міжрайонний прокурор, а тому звертаючись з вимогою до ОСОБА_3 міської ради про визнання акту органу місцевого самоврядування недійсним, він виступає як самостійний позивач у справі відповідно до обсягу наданих прав та повноважень, передбачених Законом України "Про прокуратуру", виконує владну функцію та виступає від імені держави, а тому такий спір за всіма ознаками (суб'єктним складом, предметом спору, видом спірних правовідносин) є адміністративно-правовим, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 205 ч. 1 п. 1, 209 ч. 4, 5, 210 ЦПК України суд, -
Закрити провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 місцевого прокурора до ОСОБА_3 міської ради Вінницької області, ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень ОСОБА_3 міської ради в частині та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: Т.Ю.Лисенко