Справа № 128/1782/15-к
Іменем України
16 вересня 2015 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
потерпілої: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12013010390004036 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого супервайзером ФОП ОСОБА_6 м. Хмельницький, раніше несудимого
за ч.2 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_4 08.04.2013 року був засуджений Вінницьким міським судом Вінницької області за ст. 191 ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2014 року ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з застосуванням до нього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році».
Влітку 2012 року, ОСОБА_4 , як фізична особа, постачав горілчану продукцію до продуктового магазину, який розташований по АДРЕСА_2 , власницею якого являється ОСОБА_5 та з якою у нього склалися дружні відносини і виник умисел на заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства. Після чого ОСОБА_4 виконуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та з корисливих відносин, у вересні 2012 року отримав від останньої 5000 гривень в приміщенні вказаного вище магазину в розрахунок за горілчаний товар, який не мав на меті доставити, а розпорядився ними на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому правопорушенні визнав повністю, пояснивши, що в 2012 році він працював торговим представником і неодноразово поставляв горілчану продукцію до продуктового магазину в смт. Стрижавку, власницею якого є ОСОБА_5 . Однак, після звільнення з роботи, він в черговий раз поїхав до ОСОБА_5 , отримав від неї грошові кошти в сумі 5000 грн. на поставку горілчаної продукції, але останню він не поставив, так як вже не працював торговим представником. В послідуючому гроші потерпілій не віддав, за відсутності таких у нього. На даний час він частково відшкодував ОСОБА_5 грошові кошти і зобов'язується в найкоротші терміни повернути решту заподіяної шкоди. Про скоєне ним він дуже жалкує, просить вибачення у потерпілої та призначити йому мінімальну міру покарання.
Враховуючи клопотання учасників судового провадження про недоцільність дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за необхідне обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, характеризуючих його особу і при цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
На думку суду дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України воно відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, те що він раніше несудимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, часткове відшкодування заподіяної шкоди, думку потерпілої щодо міри покарання обвинуваченому, згідно якої вона покладається на розсуд суду.
Обставин, що відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Сукупність даних про обставини вчинення правопорушення та особу винного дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у вигляді штрафу.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 80 - ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн. в прибуток держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя:
Секретар: