Справа № 686/19931/15-ц
Провадження № 22-ц/792/2367/15
17 грудня 2015 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Грох Л.М.,
суддів: Костенка А.М., Гринчука Р.С.,
секретар Гриньова А.М.,
з участю ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2015 року про відмову в забезпеченні позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
У вересні 2015 року ПАТ «Перший український міжнародний банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та передачу автомобіля в управління банку. Разом з позовом банк подав заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що між ним та відповідачем був укладений кредитний договір, за яким останній отримав кошти в сумі 11628 доларів США. В забезпечення виконання кредитного договору позичальником в заставу було передано автомобіль GEELY реєстраційний номер НОМЕР_1. Через невиконання останнім взятих на себе зобов'язань за кредитним договором банк звернувся з вимогою про звернення стягнення на предмет застави. Оскільки подальша експлуатація відповідачем транспортного засобу несе ризики зниження вартості автомобіля, існує реальна загроза невиконання рішення суду, банк просив накласти арешт на цей автомобіль, вилучити та передати його на зберігання ПАТ «Перший український міжнародний банк».
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2015 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Перший український міжнародний банк», не погоджуючись з винесеною ухвалою, просить її скасувати та ухвалити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити. На думку апелянта, не відповідають обставинам справи висновки суду про недоведеність підстав для забезпечення позову у виді накладення арешту на транспортний засіб, та про неможливість передачі автомобіля позивачу на зберігання. Суд не врахував, що без цього забезпечення позову відповідач зможе і надалі користуватися автомобілем, що може призвести до його пошкодження та знецінення, тим більше, що відповідач не виконав обов'язку щодо страхування автомобіля, внаслідок цього у випадку знищення або викрадення транспортного засобу кредит стане незабезпеченим.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, у відповідності з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно.
Встановлено, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа за позовом ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 2310,49 доларів США та 27367,73 грн. та передачу автомобіля (предмета застави) в управління ПАТ «Перший український міжнародний банк».
Автомобіль GEELY реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві власності, є предметом застави в забезпечення виконання відповідачем умов кредитного договору.
ОСОБА_1 не виконав обов'язку, передбаченого п.4.3.1 кредитного договору щодо поновлення дії договорів страхування, і предмет застави є незастрахованим.
Відмовляючи у накладенні арешту з огляду на існуюче обтяження автомобіля (заставу), суд першої інстанції не врахував, що наявність такого обтяження не виключає забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.
Так, згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Крім того, відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном, здійсненні опечатування або вилученні його у боржника та переданні на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Тобто, державний виконавець має повноваження в межах процедури накладення арешту на автомобіль у разі потреби обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у ОСОБА_1 та передати на зберігання іншим особам.
Отже, можливі юридичні наслідки такого обтяження як накладення арешту на майно є ширшими порівняно з наслідками встановленої застави, визначеними пунктом 2.2. договору застави транспортного засобу № 6475517 від 04 червня 2008 року.
Разом з тим, обґрунтованим є висновок суду про неможливість вилучення автомобіля у відповідача та передачі його на зберігання банку в порядку забезпечення позову.
Оскільки предметом позову є передача автомобіля в управління позивача, то суд не може вилучити та передати його на зберігання ПАТ «Перший український міжнародний банк» в порядку забезпечення позову, адже тоді ухвалою про забезпечення позову суд вирішив би спір по суті.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про безпідставність відмови у передачі автомобіля на зберігання банку в порядку забезпечення позову.
За таких обставин, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України оскаржувану ухвалу слід скасувати та постановити нову ухвалу про часткове задоволення заяви - в частині накладення арешту на спірне майно.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» задовольнити частково.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2015 року в частині відмови у забезпеченні позову шляхом накладення арешту скасувати та постановити нову ухвалу.
В порядку забезпечення позову накласти арешт на автомобіль GEELY JL7162 MK 1.6, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СРГ 542670 від 03.06.2008 року.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.М.Грох
Головуючий у першій інстанції: Колієв С.А. Провадження № 22-ц/792/2367/15
Доповідач: Грох Л.М. Категорія: ухвала