10.12.2015 р. Справа№ 914/1670/15
Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши матеріали справи
за заявою:Державного виконавця Галицького ВДВС Львівського міського управління юстиції, м. Львів;
про:відстрочку виконання рішення суду від 22.06.2015 р.
у справі:№ 914/1670/15
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРУДТРАНС», м.Київ;
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн», м.Львів;
про:стягнення 297 167,57 грн.
За участю представників:
від заявника: ОСОБА_1, ст. державний виконавець (довіреність від 10.12.2015 р.);
від позивача (стягувача): ОСОБА_2, представник (довіреність від 23.10.2015 р.);
від відповідача (боржника): ОСОБА_3, представник (довіреність від 13.11.2015 р.)
Державний виконавець Галицького ВДВС Львівського міського управління юстиції, м. Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 22.06.2015 р. у справі №914/1670/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРУДТРАНС», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн», м. Львів про стягнення 297 167,57 грн.
Представник заявника в судовому засіданні підтримав вимоги поданої заяви, просив задоволити. В заяві просив суд відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. у справі №914/1670/15 до 23.06.2017 р. посилаючись на складне фінансове становище, яке виникло внаслідок заборгованості перед боржником з відшкодування ПДВ, значної кількості судових процесів щодо стягнення з боржника коштів.
Представник позивача (стягувача) проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду заперечив, просив відмовити в задоволенні.
Представник відповідача (боржника) заяву про відстрочку підтримав, просив задоволити.
Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до висновку, що подана заява про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).
Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Судом не беруться до уваги посилання заявника на заборгованість перед боржником з відшкодування ПДВ, значної кількості судових процесів, оскільки таке жодним чином не підтверджує наявність виняткових обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду. Також наявність заборгованості перед боржником з відшкодування ПДВ не може бути тією обставиною (подією), яка звільняє його від обов'язку здійснити вчасний розрахунок за надані послуги.
Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін.
Суд відхиляє доводи заявника про те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн» відсутні кошти, необхідні для погашення заборгованості, оскільки кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.
Заборгованість за договором про організацію перевезень вантажів, стягнення якої було предметом розгляду у справі, виникла з вини відповідача, несплата даної заборгованості протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРУДТРАНС» та може призвести до негативних наслідків для нього.
Викладені боржником у заяві доводи стосуються наслідків, які можуть настати після виконання рішення суду, не мають достовірного характеру та ґрунтуються на його припущеннях. В той же час заявником не обґрунтовано винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі №914/1670/15 чи роблять таке виконання неможливим, не подано належних та допустимих доказів, які б могли бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, клопотань про витребування відповідних доказів заявником не подавалося. Також заявником не доведено, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про відстрочку, зміняться в майбутньому після можливого відстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі.
Разом з тим, наведені заявником обставини слід розглядати як наслідки ведення ним господарської діяльності, яка за своєю правовою природою є підприємницькою діяльністю, що здійснюється в тому числі на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст. 44 ГК України).
Відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, способів виконання рішення суду, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Аналогічної позиції дотримується також і Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 07.10.2012р. у справі №5015/5801/11, у постанові від 17.12.2012р. у справі №31/282.
Заявником не наведено жодних доводів та доказів того, що ним вживаються та чи вживатимуться на майбутнє заходи щодо покращення результатів господарської діяльності.
Згідно ст. 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви державного виконавця Галицького ВДВС Львівського міського управління юстиції про відстрочку виконання рішення суду від 22.06.2015 р. у справі №914/1670/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРУДТРАНС», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн», м. Львів про стягнення 297 167,57 грн. відмовити.
Суддя Мазовіта А.Б.