Рішення від 10.12.2015 по справі 910/28122/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015Справа №910/28122/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

про стягнення 3 793,52 грн.

за участю представників:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Васіна Н.Д.- представник за довіреністю № 25 від 12.01.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 3 793,52 грн. за договором майнового страхування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.03.2015 р. в с. Чорноморівка Херсонської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "САЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був застрахований у Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна".

02.07.2015 р. позивачем здійснено страхове відшкодування у сумі 4 293,52 грн. на користь СТО страхувальника.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29.04.2015 р. у справі № 658/1400/15-п, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність особи, винної у ДТП, застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (Поліс № АІ/3010198).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 24.03.2015 р. в с. Чорноморівка, Херсонської області.

У позові Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" суму страхового відшкодування у розмірі 3 793,52 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав клопотання про розгля справи без його участі. У минулому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що оскільки обидва транспортні засоби - учасники ДТП належать ОСОБА_2, то відбулося поєднання боржника та кредитора в одній особі, а тому підстав для виплати страхового відшкодування немає. Просив відмовити у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № УА 104304/2151 від 22.12.2014 р., укладеного між ПАТ "Страхова компанія "Країна" та ОСОБА_2, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

24.03.2015 р. в с. Чорноморівка Херсонської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "САЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який належить ОСОБА_2, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29.04.2015 р. у справі № 658/1400/15-п, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до рахунку-фактури СТО № 477 від 16.04.2015 р. розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склав 17 926,00 грн.

На підставі заяви страхувальника від 20.04.2015 р., вищевказаного рахунку СТО та страхового акту № 19/35465/2.1.5.1 від 02.07.2015 р. ПАТ "Страхова компанія "Країна" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 4 293,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6853 від 02.07.2015 р.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "САЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3010198, а, отже, відповідач є особою, відповідальною за завдані збитки внаслідок ДТП.

09.07.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 4629 про виплату страхового відшкодування у сумі 4 293,52 грн.

У відповідь на вказану вимогу, ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" повідомило позивача про те, що підстав для виплати страхового відшкодування немає, оскільки транспортні засоби, які є учасниками ДТП, знаходяться у власності однієї особи - ОСОБА_2, а тому відсутні треті особи, яким спричинено матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Перевіривши вказані доводи відповідача суд зазначає наступне.

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України) визначено, що цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі ст. 1.3 вказаного Закону України потерпілими особами є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу, тобто страхувальник транспортного засобу "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 є потерпілою особою в розумінні даного Закону.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що власниками транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно з ст. 1.7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до ст. 1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особами, відповідальність яких застрахована, є її страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_3 правомірно користувався автомобілем "САЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент скоєння ДТП, він є особою, відповідальність якого застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" (Поліс № АІ/3010198).

З огляду на викладене суд відхиляє заперечення відповідача на позов, оскільки належність транспортного засобу не є тією обставиною, з якою пов'язується настання відповідальності. У даному випадку полісом відповідача була застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала транспортним засобом, а не сам транспортний засіб.

Оскільки ОСОБА_3 визнанно винним у спричиненні шкоди потерпілій особі - ОСОБА_2, а позивач є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою в розумінні ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», то саме відповідач зобов'язаний виплатити позивачу страхове відшкодування.

За нормами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у тій же сумі та із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

При цьому, як зазначив Верховний Суд України у постанові від 25.12.2013 р. по справі № 6-112цс13, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов'язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

Таким чином, від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах загального строку позовної давності та у межах фактичних витрат незалежно від коефіціенту зносу, ПДВ, оцінки транспортного засобу, право вимоги переходить до особи, яка відповідальна за завдані страхувальнику збитки.

За таких обставин до позивача (нового кредитора) - ПАТ "Страхова компанія "Країна" перейшло право вимоги на страхове відшкодування від ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" за договором майнового страхування у сумі 4 293,52 грн. (у фактично перерахованій сумі).

Полісом № АІ/3010198, яким застрахована цивільно - правова відповідальність винної особи, передбачено, що ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 50 000,00 грн., а франшиза 500,00 грн.

Отже, відповідальність ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" в даному випадку обмежується сумою в 50 000,00 грн. та франшизою - 500,00 грн., а відтак сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем, становить 3 793,52 грн. (4 293,52 грн. - 500,00 грн.).

Оскільки доказів належної оплати страхового відшкодування суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 793,52 грн., підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на ст.ст. 509, 606 ЦК України стосовно поєднання в одній особі кредитора і боржника суд не приймає, оскільки збіг власників автомобілів, які знаходились під керуванням винної особи - ОСОБА_3 та потерпілої особи - ОСОБА_2 жодним чином не впливає на обов'язки страхової компанії відповідача, яка відповідно до вимог чинного законодавства є відповідальною за завдані збитки власнику пошкодженого автомобіля, а тому зобов'язана відшкодувати суму виплаченого позивачем страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-35, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення 3 793,52 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А, ідентифікаційний код 20033533) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29 А, ідентифікаційний код 20842474) страхове відшкодування в сумі 3 793 (три тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 52 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А, ідентифікаційний код 20033533) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29 А, ідентифікаційний код 20842474) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 грудня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 15 грудня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.

Попередній документ
54397928
Наступний документ
54397930
Інформація про рішення:
№ рішення: 54397929
№ справи: 910/28122/15
Дата рішення: 10.12.2015
Дата публікації: 22.12.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування