ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.12.2015Справа №910/26254/15
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД"
про стягнення 39 111,66 грн.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача - 1:Антонюк А.О.- представник за довіреністю № 542 від 22.11.2012 р.
від відповідача - 2:не з'явився
До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна"), Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (далі - СУЕП у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД") про стягнення страхового відшкодування в розмірі 39 111,66 грн. за договором майнового страхування.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.09.2014 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить СУЕП у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД", під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування".
17.06.2015 р. позивачем здійснено страхове відшкодування у сумі 39 111,66 грн. на користь СТО страхувальника.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 24.06.2015 р. у справі № 753/10561/15-п, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність особи, винної у ДТП, застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (Поліс № АІ/6365412).
Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 29.09.2014 р. в м. Києві.
У позові Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" просило суд стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" суму страхового відшкодування у розмірі 38 611,66 грн., а з СУЕП у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" - франшизу у сумі 500,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справ, через канцелярію суду подав клопотання про припинення провадження, у зв'язку зі сплатою відповідачами суми страхового відшкодування.
Представник відповідача-1 - ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" у судовому засіданні просив припинити провадження у справі в частині заявлених до нього позовних вимог, оскільки ним було сплачено суму страхового відшкодування.
Представник відповідача-2 - СУЕП у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача-2 з приводу заявленого позову суду невідома.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 1401427 від 29.09.2014 р., укладеного між ПрАТ "Просто-страхування" та ОСОБА_2, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
29.09.2014 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить СУЕП у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД", під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 24.06.2015 р. у справі № 753/10561/15-п, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до звіту про оцінку транспртного засобу № 2354/107866 від 08.06.2015 р. розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, склав 42 277,49 грн., а рахунку-фактури СТО № С4253661-1 від 10.06.2015 р. склав - 40 286,66 грн.
На підставі заяви страхувальника, вищевказаного рахунку СТО, та страхового акту № 107866 від 16.06.2015 р. ПрАТ "Просто-страхування" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 39 111,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9014 від 17.06.2015 р.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6365412, а, отже, відповідач-1 є особою, відповідальною за завдані збитки внаслідок ДТП, а відповідач-2 - за сплату франшизи.
14.07.2015 р. позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою № 04-3654 про виплату страхового відшкодування у сумі 39 111,66 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем-1 без відповіді.
За нормами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у тій же сумі та із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 25.12.2013 р. по справі № 6-112цс13, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов'язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.
Таким чином, від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах загального строку позовної давності та у межах фактичних витрат незалежно від коефіціенту зносу, ПДВ, оцінки транспортного засобу, право вимоги переходить до особи, яка відповідальна за завдані страхувальнику збитки.
За таких обставин до позивача (нового кредитора) - ПрАТ "Просто-страхування" перейшло право вимоги на страхове відшкодування від ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" за договором майнового страхування у перерахованій ним сумі.
При цьому, судом встановлено, що Полісом № АІ/6365412, яким застрахована цивільно - правова відповідальність винної особи, передбачено, що ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 50 000,00 грн., а франшиза 500,00 грн.
Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем-1 - ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", становить 38 611,66,00 грн. (39 111,66 грн. - 500,00 грн.).
Судом встановлено, що відповідач-1 під час розгляду справи сплатив суму страхового відшкодування у вказаному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням № 35982 від 28.09.2015 р., припинивши у такій спосіб відповідне грошове зобов'язання, у зв'язку з чим провадження щодо заявлених позовних вимог до ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Щодо позовних вимог до відповідача-2 - Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" про стягнення суми франшизи у розмірі 500,00 грн., суд зазначає, що долучене позивачем платіжне доручення № 16D754433 від 09.10.2015 р. на суму 507,59 грн., суд не приймає в якості доказу оплати франшизи, оскільки платником у вказаному платіжному дорученні зазначено АТ «Раффайзен Банк Аваль», тобто не відповідача-2 - СУЕП у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД".
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, оскільки доказів належної оплати франшизи суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення зі Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" франшизи у сумі 500,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів-1, 2 пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-35, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" про стягнення 39 111,66 грн. в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" страхового відшкодування в сумі 38 611,66 грн. припинити.
Позов Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" про стягнення 500,00 грн. задовольнити.
Стягнути зі Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 21642228) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) франшизу в сумі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) 1 202 (одна тисяча двісті два) грн. 43 коп. судового збору.
Стягнути зі Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 21642228) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) 15 (п'ятнадцять) грн. 57 коп. судового збору.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 7 грудня 2015 року.
Повний текст рішення підписаний 14 грудня 2015 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.