16 грудня 2015 року Справа № 925/940/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В.
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015
у справі№ 925/940/15
за позовомпублічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
доЧеркаського регіонального управління водних ресурсів у Черкаській області Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України
простягнення 287 957, 32 грн
за участюпрокуратури Черкаської області
за участю представників сторін:
від позивача: Якушенко В.А. - за довіреністю;
від відповідача: Бакум Р.М. - за довіреністю;
від прокуратури: Савицька О.В. - посв.
Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Черкаського регіонального управління водних ресурсів у Черкаській області Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України 287 957,32 грн. боргу внаслідок перевищення договірної величини споживання електроенергії за період червень місяць 2014 року за Договором про постачання електричної енергії від 05.06.2002 № 1.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.07.2015 у справі №925/940/15 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 287 957, 32 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2015 скасовано. Прийнято нове рішення, в позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з постановою суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 скасувати, рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2015 залишити в силі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ВАТ "Черкасиобленерго" (згідно рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Черкасиобленерго" від 15.08.2011 року найменування товариства було змінене на Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго") та Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України було укладено Договір про постачання електричної енергії за № 1 від 05.06.2002 року.
За умовами п. 3.2.2 Договору у випадку споживання електроенергії понад кількість, узгоджену на кожний розрахунковий місяць в Додатку № 1, більш ніж на 2 %, Споживач сплачує Електропередавальній організації вартість електроенергії, витраченої понад обумовлений даним Договором обсяг електричної енергії згідно з чинним законодавством.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору, відповідачем було заявлено обсяг споживання електричної енергії на червень 2014 року у розмірі 700 000 кВтгод.
Звертаючись до суду з позовом, ПАТ "Черкасиобленерго" вказувало на те, що відповідачем фактично було спожито електроенергії більше ніж визначено додатком до договору, в зв'язку з чим останньому було нараховано 287 957,32 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за період червень місяць 2014 року за Договором про постачання електричної енергії від 05.06.2002 № 1. Листами від 25.06.2014 та від 13.05.2015 позивачем на адресу відповідача направлявся рахунок - фактура №1 від 30.06.2014 на суму 287 957,32 грн., однак так і не був оплачений.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки відсутні докази звернення відповідача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії та докази попередньої оплати, що є порушенням порядку дій при перевищені договірної величини споживання електричної енергії, встановленим ПКЕЕ, відповідач повинен оплатити спожиту в червні 2014 року електроенергію в подвійному розмірі.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків щодо відсутності звернення відповідача до позивача із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії, взявши до уваги лист Черкаського РУВР від 20.06.2014 року №459, в якому відповідачем повідомлялось позивача про необхідність коригування договірної величини споживання та здійснення оплати фактично спожитої електроенергії в червні місяці 2014 року, проте ПАТ "Черкасиобленерго" не дотримуючись порядку надання відповіді на звернення щодо перевищення ліміту та ще до закінчення розрахункового періоду застосувало санкцію, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, вважає його правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до Положення про Черкаське регіональне управління водних ресурсів № 184 від 09.04.2012, затвердженого Наказом Держводагентства, Управління є державною бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів-Державного агентства водних ресурсів України.
Згідно п. 1.З. Положення про Черкаське регіональне управління водних ресурсів, управління в межах своїх повноважень відповідно до чинного законодавства забезпечує на території Дніпра в акваторії Кременчуцького водосховища реалізацію державної політики розвитку водного господарства, експлуатацію водних об'єктів, гідротехнічних споруд.
Управління шляхом перекачування дренажних вод Кременчуцького водосховища, а також поверхневого стоку річок Тясмин, Вільшанка, Золотоношка здійснює захист 58 населених пунктів і 59 тис.та сільськогосподарських угідь. Для цього знаходяться на балансі управління 9 насосних станцій продуктивністю від 5 до 85 м/с, 50 км каналів і 88 км захисних дамб в Черкаській і Полтавській областях.
У зв'язку із значним збільшенням опадів у червні 2014 року відбулося підняття рівнів води до критичних відміток, що загрожувало підтопленням населених пунктів. Для запобігання шкідливих наслідків, які могла завдати вода, Черкаське РУВР вимушено було посилити перекачування води насосними станціями, що, в свою чергу, викликало значне збільшення витрат електроенергії в червні 2014 року, порівняно з червнем місяцем попередніх років. Згідно показників роботи насосних станцій по Черкаському управлінню водних ресурсів у червні 2014 року було перекачано 47831 тис.куб.м. води.
Листами № 894/02/03.1-11 від 23.06.2014 та від 10.06.2014 № 388/01-01-19 до Черкаського РУВР звернулося Черкаське обласне управління водних ресурсів та Чигиринська районна державна адміністрація з проханнями не припиняти перекачування води, оскільки це призведе до негативних наслідків для населених пунктів.
Черкаське РУВР звернулося до ПАТ "Черкасиобленерго" з листом від 20.06.2014 року за № 459 в якому повідомило про те, що в червні місяці у зв'язку зі специфікою роботи насосних станцій, яка напряму залежить від погодних умов і як наслідок неможливістю передбачити заздалегідь режим відкачки вод, не скориговано договірну величину споживання електроенергії та гарантувало оплату фактично спожитої електроенергії в поточному місяці, тобто у червні 2014 року.
Відповідно до пункту 4.1. ПКЕЕ постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.
Пунктом 4.4. ПКЕЕ встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.
Відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства позивач відповіді на лист № 459 від 20.06.2014 відповідача не надав, проте надіслав Акт від 23.06.2014 про прийняття-передавання, Рахунок на оплату фактично-спожитої електроенергії від 23.06.2015 № 1/1 та Рахунок-фактуру від 23.06.2015 №1 на суму 287 967,32 грн., як штраф за понад договірну величину споживання електроенергії.
Таким чином, ПАТ "Черкасиобленерго" не дотримуючись порядку надання відповіді на звернення щодо перевищення ліміту використання електроенергії та до закінчення розрахункового періоду застосувало санкцію.
Разом з тим, 25 червня 2014 року, відповідач сплатив вартість повного обсягу фактично спожитої електроенергії, а саме за 1132059 тис.кВт.год., що підтверджується Рахунком-фактурою № 1/1 від 23.06.2015 з відміткою казначейства про оплату.
Враховуючи, що відповідач листом від 20.06.2014 повідомляв позивача про те, що у зв'язку зі значним збільшенням опадів в червні 2014 року, для підтримання нормального рівня води, з метою запобігання затопленню населених пунктів, було витрачено більше електричної енергії ніж передбачалося, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необґрунтованість застосування до відповідача санкцій у вигляді подвійної оплати вартості спожитої електроенергії.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що посилення перекачування води, було здійснено виключно на запобігання шкідливих наслідків та були направлені на забезпечення потреб населення. При цьому, внаслідок ситуації, яка виникла, не можна було зупинити або зменшити перекачування води, що призвело до додаткового обсягу споживання електричної енергії, та потребувало додаткових затрат електроенергії, в зв'язку з чим належне виконання зобов'язання щодо встановлених обсягів електроспоживання у червні 2014 року виявилося неможливим внаслідок надзвичайних і невідворотних обставин.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення місцевого господарського суду та про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не впливають на нього, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року у справі №925/940/15 залишити без змін.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді Н.М. Нєсвєтова
І.В. Вовк