18 листопада 2015 року (16 год. 10 хв.)Справа № 808/4859/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління», м. Запоріжжя
до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя
про: скасування рішення, -
Приватне акціонерне товариство «Запорізьке кар'єроуправління» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви від 03.09.2015 вих. № 37621 просить суд визнати недійсним і скасувати рішення № НОМЕР_1 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 19.06.2015.
В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що 19.06.2015 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке отримане позивачем 01.07.2015. Разом із Рішенням № НОМЕР_1 від 19.06.2015 позивачем отримано розрахунок штрафної санкції, який виконано із застосуванням апаратно-програмного забезпечення, завдяки якому, на його думку, не адекватно здійснено розрахунок штрафної санкції, у зв'язку з чим, він підлягає перевірці та уточненню. Таким чином, позивач стверджує, що контролюючий орган неправильно визначив суму штрафної санкції та прийняв рішення, що суперечить законодавству і підлягає скасуванню. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 19.06.2015.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 18.11.2015 до суду подав клопотання, в якому просить суд провести засідання за відсутністю представника Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління». При цьому позивач посилається на ч. 4 ст. 122 КАС України, відповідно до якої, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Будь-яких інших заяв чи клопотань про неможливість розгляду справи за відсутності уповноваженого представника позивача до суду не надходило.
Враховуючи норми ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 24.09.2015 вих. № 15184/10/10-017 зазначає, що ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон № 2464-VI), єдиний внесок сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. Вказує, що сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464-VI є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI). Згідно внесених змін до п 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування), несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску, що виникли з 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплатила кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI). Зазначає, що ДФС України листом від 29.01.2015 року №2625/7/99-99-17-03-01-17 надано роз'яснення щодо застосування фінансових санкцій, передбачених п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску незалежно від дати фактичної сплати. Враховуючи викладене, вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення № НОМЕР_1 від 19.06.2015 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 326 873,28 грн. за формою згідно з додатком 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судове засідання 18.11.2015 прибули представники відповідача та підтримали заперечення з підстав, викладених вище. Просять у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Проте, згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Керуючись положеннями ст.ст. 41, 128 КАС України, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів у письмовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
19.06.2015 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління» застосовано штраф у розмірі 71 899,81 грн. та 215 700, 54 грн. і нараховано пеню за період з 29.01.2015 до 19.06.2015 у розмірі 39 272,93 грн.
Вказане рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням про результати розгляду скарги ГУ Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 06.08.2015 № 3129/10/08-01-10-04-13 скарга Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління» залишена без задоволення.
Оскільки за результатами розгляду скарги рішення № НОМЕР_1 від 19.06.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску залишено без змін, позивач звернувся з адміністративним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду щодо його скасування.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Порядок та умови сплати до Пенсійного фонду України єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлений Законом України № 2464-VI, відповідно до якого платники єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначаються виключно цим Законом. Дія інших законів та нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Як передбачено пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI, передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць. При цьому платники, зазначені у пункті першої частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Пунктом 4.10 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міндоходів України від 09.09.2013 № 455 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013р. за № 1622/24154) (далі - Інструкція № 455) передбачено, що у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, "зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У відповідності до п.1 ч. 10 ст. 9 Закону №-2464, днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Судом встановлено, що ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» було подано до ДПІ у Ленінському районі М.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно яких загальна сума єдиного внеску, яка, самостійно визначена платником за період з 29.03.2014 по 19.06.2015 становить 2 919 268,89 грн., а саме:
за лютий 2014 року № НОМЕР_2 від 17.03.2014 строком сплати 28.03.2014, в якому визначено суму єдиного внеску до сплати в бюджет у розмірі 392 322,35 грн.;
за березень 2014 року № НОМЕР_3 від 15.03.2015 строком сплати 28.04.2014, в якому визначено суму єдиного внеску до сплати в бюджет у розмірі 396 198,16 грн.;
за квітень 2014 року № НОМЕР_4 від 13.05.2014, строком сплати 28.05.2014, в якому визначено суму єдиного внеску до сплати в бюджет у розмірі 405 577,36 грн.;
за листопад 2014 року № НОМЕР_5 від 10.12.2014, строком сплати 29.12.2014, в якому визначено суму єдиного внеску до сплати в бюджет у розмірі 350 504,99 грн.;
за грудень 2014 року № НОМЕР_6 від 13.01.2015, строком сплати 28.01.2015, в якому визначено суму єдиного внеску до сплати в бюджет у розмірі 247 162,00 грн.;
за січень 2015 року № НОМЕР_7 від 18.02.2015, строком сплати 02.03.2015, в якому визначено суму єдиного внеску до сплати в бюджет у розмірі 213 969,76 грн.;
за лютий 2015 року № НОМЕР_8 від 16.03.2015, строком сплати 30.03.2015, в якому визначено суму єдиного внеску до сплати в бюджет у розмірі 271 690,53 грн.;
за березень 2015 року № НОМЕР_9 від 16.04.2015, строком сплати 28.04.2015, в якому визначено суму єдиного внеску до сплати в бюджет у розмірі 319 730,63 грн.;
за квітень 2015 року № НОМЕР_10 від 19.05.2015, строком сплати 28.05.2015, в якому визначено суму єдиного внеску до сплати в бюджет у розмірі 322 113,11 грн.
Згідно з даними картки особового рахунку ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» за кодом платежу 71010000, сплата єдиного внеску згідно звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за період з 29.03.2014 по 19.06.2015 відбувалась з затриманням строку платежу. Із загальної суми нарахованого ПрАТ «Запорізьке кар'єроуправління» єдиного внеску несвоєчасно сплачено до бюджету 1 797 980,14 грн., а саме:
за лютий 2014 року сплачено 158 669,83 грн. у період з 28.03.2014 по 09.04.2014 із затримкою 3-12 календарних днів;
за березень 2014 року сплачено 156 628,70 грн. у період з 28.04.2014 по 30.04.2014 із затримкою 2 календарних дня;
за квітень 2014 року сплачено 156647,78 грн. у період з 29.05.2014 по 30.05.2014 із затримкою в 1 календарний день;
за листопад 2014 року сплачено 247 051,43 грн. у період з 29.12.2014 по 27.02.2015 із затримкою в 21-53 календарних дні;
за грудень 2014 року року сплачено 247 162,75 грн. у період з 27.02.2015 по 05.03.2015 із затримкою 30-36 календарних днів;
за січень 2015 року сплачено 213 969,76 грн. у період з 05.03.2015 по 30.03.2015 із затримкою 3-28 календарних днів;
за лютий 2015 року сплачено 259 053,40 грн. у період з 30.03.2015 по 30.04.2015 із затримкою 1-31 календарний день;
за березень 2015 року сплачено 319 730,63 грн. у період з 30.04.2015 по 28.05.2015 із затримкою 2-30 календарних днів;
за квітень 2015 року сплачено 38 586,25 грн. у період з 02.06.2015 по 19.06.2015 із затримкою 5-22 календарних дні.
Тобто, позивачем єдиний внесок сплачувався із порушення строків, визначених Законом №-2464, що не заперечувалось представником позивача під час розгляду справи по суті.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом є недоїмкою.
У відповідності до ч. 6 ст. 25 Закону №-2464, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Частиною 11 ст. 9 Закону №-2464 передбачено, зокрема, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" внесено зміни до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, а саме збільшено розмір штрафної санкції за порушення, що виникли з 01.01.2015 до 20 % своєчасно несплачених сум єдиного внеску.
У відповідності до частини 2 пункту 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, яка була чинною на момент вчинення порушення ) (далі - Інструкція № 449) фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Оскаржуваним рішенням за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 29.03.2014 по 30.12.2014 до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % до 01.01.2015 в сумі 71 899,81 грн. і 20 % з 01.01.2015 в сумі 215 700,54 грн., а також нарахована пеня на загальну суму 39 272,93 грн. з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу.
Таким чином, рішення № НОМЕР_1 від 19.06.2015 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску було прийняте податковим органом обґрунтовано та відповідно до норм чинного законодавства.
Всі доводи позивача в обґрунтування позовної заяви щодо неправомірності рішення відповідача зводяться до того, що він не погоджується із розрахунком суми штрафних санкцій, вважає, що податковий орган не надав достатніх роз'яснень щодо нарахованих сум штрафу та пені.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначалося вище, рішення про застосування штрафних санкцій та пені приймається податковим органом на із врахуванням норм Закону № 2464 та Інструкції № 449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу на підставі сум єдиного соціального внеску, визначених самим платником податків у звітах про нарахування єдиного соціального внеску.
Судом було зобов'язано відповідача надати у судове засідання 18.11.2015 детальний розрахунок донарахованих сум штрафу та пені за оскаржуваним рішенням.
На виконання вимог суду, представники відповідача надали розрахунок штрафної санкції на 4 арк., в якому відображено, зокрема, дати операцій, періоди нарахування пені та штрафних санкцій, їх розмір. Задля зручності розуміння вихідних даних визначених у таблиці, зроблені посилання на додатки до розрахунку (таблиці 1-3).
Перевіривши наданий представниками відповідача детальний розрахунок нарахованої пені та штрафних санкцій за оскаржуваним рішенням, суд не встановив будь-яких неточностей, невірності розрахунку чи невідповідності сум.
З огляду на це, доводи позивача в цій частині суд визнає безпідставними.
Інших правових підстав та доказів на їх обгрунтування для скасування оскаржуваного рішення позивачем не наведено.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, а також те, що позивач, не заперечує проти самого факту вчинення ним порушення законодавства в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, суд приходить до висновку, що рішення № НОМЕР_1 від 19.06.2015 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є законним та обґрунтованим.
У зв'язку із чим, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент сплати судового збору позивачем у справі) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
При зверненні до суду з адміністративним позовом, позивач сплатив суму судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 1 827,00 грн.
Оскільки, позивачем при зверненні до адміністративного суду платіжним дорученням № 1063 від 12.08.2015 було в повному обсязі сплачено суму судового збору в розмірі 1 827,00 грн., то судом не вирішується питання про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління» решти ставки судового збору.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування рішення - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко