Справа № 127/31387/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бар'як А.С.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
09 грудня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
позивача: ОСОБА_2,
представників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника відповідача: Петрова А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - головного архітектора Вінницької області Царенка Сергія Олександровича про визнання незаконними та скасування рішень,
ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2015 року відмовлено ОСОБА_2 в ухваленні додаткового рішення та винесення окремої ухвали.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову ухвалу, якою заяви позивача задовольнити.
Під час судового засідання позивач та його представники підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду І інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом (враховуючи усі заяви щодо зміни позовних вимог) про визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради за № 1469 від 25 жовтня 2013 року «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Благодійного фонду «Подільська громада» у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці пам'ятника Т.Г. Шевченку" в частині визнання нечинним рішення виконкому Вінницької міської ради від 26 лютого 2004 року № 394; визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради за № 1553 від 27 грудня 2013 року «Про перейменування площі в місті Вінниці; визнань незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради від 27 лютого 2014 року «Про перейменування площі Театральної міста Вінниці».
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано п. 4.2. рішення Вінницької міської ради 37 сесії 6 скликання №1469 від 25 жовтня 2013 року; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
05 червня 2014 року ОСОБА_2 подав заяву про винесення додаткового рішення та окремої ухвали, оскільки не прийнято рішення щодо факту нецільового використання коштів Благодійним фондом "Подільська громада" в частині використання коштів, що були отримані ним в рамках благодійної програми "Шевченко - для усіх століть". Також позивачем вказано, що винні особи мають бути окремою ухвалою притягнуті до відповідальності.
06 червня 2014 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2014 року.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовлено; апеляційну скаргу Вінницької міської ради задоволено повністю; постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2014 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування п.4.2 рішення Вінницької міської ради 37 сесії 6 скликання №1469 від 25 жовтня 2013 року, прийнявши в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову; в іншій частині постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2014 року залишено змін.
Суд І інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивача, виходив з того, що за весь розгляд справи в суді І інстанції та в суді апеляційної інстанції позивач не заявляв такої позовної вимоги, з приводу якої просив винести додаткове рішення. Крім того, вимога про постановлення окремої ухвали також не підлягає задоволенню, оскільки реалізація правового механізму, передбаченого нормою ст. 166 КАС України, є правом суду, який розглядав справу по суті і який, при цьому, виявив порушення закону.
Колегія суду погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.
Частиною 1 ст. 168 КАС визначені підстави ухвалення додаткового рішення. Так суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заявник та його представники зазначили, що підставами для ухвалення додаткового судового рішення, є не прийняття судом рішень стосовно поданих до суду 31 січня 2014 року доповнень до адміністративного позову (т.1, а.с. 76 - 77) та поданої до суду 06 червня 2014 року заяви про винесення окремої ухвали (т.1, а.с. 228).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово змінювались позовні вимоги, в тому числі після поданих до суду 31 січня 2014 року доповнень до адміністративного позову, що підтверджується відповідними заявами (т. 1, а.с. 140-141, а.с. 147). При цьому, колегія суду звертає увагу, що позивачем змінювались позовні вимоги, а не збільшувались і вказані зміни були прийняті судом до розгляду.
Під час розгляду справи встановлено, що судом І інстанції та апеляційної інстанції прийняті рішення відповідно до заявлених позовних вимог з урахуванням усіх клопотань та заяв щодо зміни та збільшення позовних вимог, а також надано оцінку всім повідомленим позивачем та відповідачем обставинам. При цьому, ні заявником, ні його представником під час розгляду справи не заявлялись клопотання щодо зміни складу учасників по справі та розгляду позовної вимоги, з приводу якої заявник просить винести додаткове рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням І інстанції щодо відсутності підстав для винесення додаткового судового рішення стосовно поданих до суду 31 січня 2014 року доповнень до адміністративного позову (т.1, а.с. 76 - 77).
Також колегія суду враховує, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду України від 08 липня 2014 року залишено без змін.
Що стосується поданої до суду 06 червня 2014 року заяви про винесення окремої ухвали (т.1, а.с. 228) необхідно зазначити наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Відповідно до вимог ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Таким чином, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів.
Отже, суд має право постановити окрему ухвалу у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку суб'єкта владних повноважень, які охоплюються предметом спору, але не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті.
Водночас, наявність постанови суду, якою завершено розгляд справи по суті, виключає можливість вирішення заяв про постановлення окремої ухвали, поданих після ухвалення рішення по суті справи, в порядку ст. 166 КАС України.
Як свідчать матеріали справи, постанова суду ухвалена 21 травня 2014 року (т.1, а.с. 209-211), а заява про винесення ухвали надійшла до суду лише 06 червня 2014 року (т.1, а.с. 228).
Беручи до уваги викладене та враховуючи, що винесення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, колегія суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2015 року.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.199, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 15 грудня 2015 року.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.