№ 2/679/482/2015
заочне
11 грудня 2015 року Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі: головуючої судді Фурсевич О.В.,
при секретарі Плазій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Згідно позовної заяви та пояснень позивачки в судовому засіданні, 25.04.2010 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Старокривинській сільській раді Славутського району Хмельницької області, актовий запис № 3. Від шлюбу в них є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка просить розірвати шлюб, оскільки протягом тривалого часу у них з відповідачем відсутнє нормальне спілкування, у зв'язку з постійними непорозуміннями, вони не ведуть спільне господарство, не мають спільного сімейного бюджету, більше року проживають окремо. Сімейне життя не склалося у зв'язку відсутністю взаєморозуміння, розходженням поглядів на ведення спільного господарства, розподіл сімейного бюджету, виховання дитини. Вони неодноразово вчиняли спроби зберегти сім'ю, однак кожного разу це закінчувалося сваркою. Позивачка вважає, що їх шлюб став формальним, тому вирішила його розірвати. Зазначила, що за час наданий судом на примирення нічого не змінилося, вони не примирилися. Вважає, що сім'я розпалася, подальше спільне проживання, збереження сімейних стосунків та шлюбу неможливе. Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу в розмірі 400 гривень, судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок та не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча суд здійснював його виклик відповідно до вимог ст.ст.74,76 ЦПК України. Судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що сімейне життя сторін не склалось через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейне життя, тривалий час вони не підтримують подружні стосунки, не ведуть спільне господарство, більше року проживають окремо.
Частиною 1 статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
В силу ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як передбачено ст.ст.111, 112 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд надавав сторонам строк на примирення тривалістю два місяці, однак вжиті судом заходи щодо примирення подружжя результату не дали. Позивачка категорично відмовляється зберегти сім'ю.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки, оскільки встановлено факт відсутності між подружжям взаємоповаги та взаєморозуміння, тому їхній шлюб є формальністю, яку зберігати не доцільно. Суд вважає, що сім'я сторін розпалася остаточно, відновити її вже неможливо і тому шлюб необхідно розірвати.
Як вбачається з приходного касового ордера № 39/15 від 06.07.2015 року, позивачка ОСОБА_1 сплатила приватному підприємцю з надання послуг в сфері права ОСОБА_4 400 гривень за підготовку позовної заяви про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 Однак, суду не надано розрахунку таких витрат.
Як вбачається з роз'яснень викладених в п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи наведене, відсутність розрахунку витрат на правову допомогу, суд вважає, що в задоволенні вимог про стягнення таких витрат слід відмовити.
Водночас, згідно вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.
Керуючись ст.ст.24, 55, 56, 110, 112 СК України, ст.ст.10, 60, 79, 88, 212 - 215, 218, 224-228 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрований 25 квітня 2010 року у Старокривинській сільській раді Славутського району Хмельницької області, актовий запис № 3.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Нетішинським міським судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення такої заяви без задоволення, відповідач вправі оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: