Справа № 22ц/796/14340/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Осаулов А.А.
17 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів: Вербової І.М., Поливач Л.Д.
при секретарі - Бугай О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Провідна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-банк», про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року,
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 січня 2015 року сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль позивача Хундай, державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. На момент ДТП даний автомобіль був застрахований відповідно до договору добровільного страхування, укладеного 22 жовтня 2014 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_1 12 січня 2015 року позивач звернулася до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування. 16 квітня 2015 року позивач отримала з страхової компанії лист про відмову у виплаті страхового відшкодування в зв'язку з тим, що згідно висновку спеціаліста експертної організації автомобіль визнано конструктивно загиблим. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» для визначення дійсної вартості, завданої майнової шкоди позивачу, як власнику вищевказаного транспортного засобу. Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 22 травня 2015 року вартість відновлювального ремонту складає 226267,42 грн, ринкова вартість складає 326264,45 грн., вартість матеріального збитку складає 146151,76 грн. Оскільки згідно вищевказаного звіту вартість відновлювального ремонту складає набагато менше ніж 75 % дійсної вартості застрахованого транспортного засобу, позивач вважає, що не можна визнавати її автомобіль конструктивно загиблим, тому просила стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 146151,76 грн, вартість за проведення експертизи в ТОВ «Експертна компанія ««Укравтоекспертиза-Стандарт» в розмірі 1500 грн, витрати, пов'язані з евакуацією автомобіля з місця події в розмірі 320 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що судом не враховано, що відповідач не стверджував, що позивач відмовився від можливості визначення вартості відновлювального ремонту спеціалістом експертної організації вибраної відповідачем. Відповідач експертний висновок поданий позивачем не спростував, заяви про призначення додаткової експертизи не подав, тому вважає, що позивач надав до суду докази щодо розміру шкоди, які не спростовано відповідачем.
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача - Мандрикін Я.В., заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2014 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_1. укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу, № 06/675167/1052/14, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом Хундай, державний номер НОМЕР_1, здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі - 200 000 грн. Строк дії договору з 23 жовтня 2014 року до 22 жовтня 2015 року. За даним договором ПАТ КБ «Правекс-Банк» є вигодонабувачем.
У зв'язку з укладанням шлюбу, ОСОБА_1. присвоєно прізвище «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 08 листопада 2013 року.
10 січня 2015 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Хундай, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1, зазнав механічних пошкоджень.
12 січня 2015 року до страхової компанії звернулася страхувальник ОСОБА_1 із заявою про факт настання події, що має ознаки страхового випадку, а саме дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, в заяві позивач зазначила, що розрахунок розміру страхового відшкодування здійснити згідно умов договору та виплату здійснити на СТО згідно направлення страховика.
За погодженням сторін пошкоджений автомобіль букв доставлений до СТО офіційного дилера ТОВ «Паритет» для визначення розміру шкоди та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
Згідно рахунку ТОВ «Паритет» №ПА-02153 від 18 березня 2015 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 322121,97 грн.
Відповідно до Звіту № 065/15 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу Хундай, державний номер НОМЕР_1, складений 20 лютого 2015 року ФОП ОСОБА_6, вартість відновлювального ремонту складає 327399,63 грн, ринкова вартість 346630,85 грн.
Згідно Звіту № 0076/15/А про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу Хундай, державний номер НОМЕР_1, від 06 квітня 2015 року, складеного ФОП ОСОБА_6, сума залишків даного транспортного засобу складає 291000 грн.
Отже, виходячи із вказаного Звіту вартість відновлювального ремонту становить 94,45 % дійсної вартості застрахованого автомобіля.
Оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає більше ніж 75 % дійсної його вартості, застрахований автомобіль, відповідно до п. 24.3 договору добровільного страхування, визнано конструктивно загиблим.
Розмір страхового відшкодування у разі конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу згідно п. 29.13 договору добровільного страхування обчислюється як різниця між дійсною вартістю застрахованого транспортного засобу на початок відповідного періоду страхування, зменшеною на розмір зносу транспортного засобу за цей період страхування, розрахованого згідно п. 29.14 договору, і дійсною вартістю пошкодженого внаслідок настання страхового випадку застрахованого транспортного засобу, загальною сумою страхових відшкодувань, виплачених раніше щодо такого транспортного засобу протягом цього періоду страхування, розміром франшизи та сумою несплачених частин страхового платежу за цей період страхування. При цьому дійсна вартість пошкодженого внаслідок настання страхового випадку транспортного засобу визначається на підставі висновку спеціаліста обраної страховиком експертної організації, виконаного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів; знищений застрахований транспортний засіб страхувальник залишає у себе.
Листом від 16 квітня 2015 року відповідач повідомив позивача про те, що після вирахування із дійсної вартості застрахованого транспортного засобу на початок періоду страхування (200000 грн) дійсної вартості пошкодженого внаслідок настання страхового випадку застрахованого транспортного засобу в розмірі 291000 грн, не залишається коштів для виплати страхового відшкодування, оскільки розмір суми страхового відшкодування повністю покривається вартістю залишків транспортного засобу.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернулася до незалежної експертної компанії для встановлення вартості матеріального збитку.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» від 22 травня 2015 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Хундай, державний номер НОМЕР_1, визначений за витратним підходом, складає 226267,42 грн; ринкова вартість за порівняльним підходом може складати 326264,45 грн; вартість матеріального збитку, заподіяного власнику вказаного транспортного засобу складає 146151,76 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом ст.. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.
Відповідно до 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов'язково повинна бути досягнута згода.
Встановивши, що уклавши договір добровільного страхування, сторони договору, зокрема позивач, погодили, що відповідно до п. 29.5.1 договору вартість витрат на відновлювальний ремонт визначається відповідно до варіанту, обраного страхувальником у п. 14 договору на підставі варіанту 1, суд дійшов обґрунтованого висновку, що страхувальником обрано варіант, за яким вартість відновлювального ремонту розраховується згідно з рахунками СТО, що здійснює відновлювальний ремонт застрахованого транспортного засобу, на яку страхувальника направив страховик, а саме на СТО офіційного ділера марки застрахованого транспортного засобу.
Оскільки рішення ПрАТ «СК «Провідна» про відмову у виплаті страхового відшкодування прийнято за результатами розгляду всіх обставин події у відповідності до умов договору добровільного страхування та чинного законодавства України, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач не стверджував, що позивач відмовився від можливості визначення вартості відновлювального ремонту спеціалістом експертної організації вибраної відповідачем є безпідставними з наступних підстав.
Згідно із ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону, Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладанні договорів, виборі контрагентата визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Підписавши договір, ОСОБА_1 підтвердила свою обізнаність щодо їх змісту і дала згоду на їх застосування, не висловивши будь-яких заперечень щодо передбачених прав та обов'язків страховика і страхувальника, а також щодо інших умов страхування.
Пунктом 29.5.1 договору передбачено, що вартість витрат на відновлювальний ремонт визначається відповідно до варіанту, обраного страхувальником у п. 14 договору.
Страхувальником обрано варіант, за яким вартість відновлювального ремонту розраховується згідно з рахунками СТО, що здійснює відновлювальний ремонт застрахованого ТЗ, на яку страхувальник направив страховик (п. 14.1 договору).
При цьому, страхувальник відмовилась від можливості визначення вартості відновлювального ремонту на підставі рахунку СО за вибором страхувальника (п. 14.2 договору).
Таким чином, сторонами договору добровільного страхування визначено, що вартість відновлювального ремонту розраховується згідно з рахункам СТО, що здійснює відновлювальний ремонт застрахованого транспортного засобу, на яку страхувальника направив страховик - офіційний дилер «ТОВ «Паритет».
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не спростовано експертний висновок поданий позивачем, заяви про призначення додаткової експертизи не подано є також безпідставними з наступних підстав.
Згідно з розрахунком- фактурою станції технічного обслуговування офіційного дилера ТОВ «Паритет» від 18 березня 2013 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю Хундай, державний номер НОМЕР_1, складає 322121,97 грн.
Відповідно до звіту про оцінку вартості майнового збитку № 065/15 від 20 лютого 2015 року, вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу становить 327399,63 грн.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Наданий до суду першої інстанції позивачем звіт про визначення вартості матеріального збитку від 2 травня 2015 року ж неналежним доказом, оскільки огляд пошкодженого автомобіля позивачем, відповідно до протоколу огляд, який є додатком до звіту, проводився 30 квітня 2015 року, тобто через чотири місяці після ДТП, яка сталася 10 січня 2015 року.
Доказів, що перелік пошкоджень, зазначений в протоколі огляду від 30 квітня 2015 року був завданий транспортному засобу саме під час ДТП, яка сталася 10 січня 2015 року позивачем не надано.
Крім того, встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає щонайменше (322121,97 грн), більше ніж 75% дійсної його вартості (346630,85 грн), а відтак - має місце конструктивна загибель застрахованого автомобіля.
Таким чином, суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для даної справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.
Головуючий
Судді