16 грудня 2015 року
справа № 804/14364/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Украфід»
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у справі №804/14364/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украфід» до Дніпродзержинської Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Ухвалою від 18 вересня 2015 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Украфід» залишено без руху у зв'язку з неповною сплатою позивачем судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального права просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти рішення яким направити справу 804/14364/15 до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем у відповідності до вимог норм чинного законодавства було додано до адміністративного позову документ про сплату судового збору у розмірі 1218 грн., за подання позову немайнового характеру, на думку позивача позов, в якому заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення є немайновим, оскільки стосується лише порушених публічних прав позивача та не веде до зміни майнового стану заявника. Відтак, позивач вважає, що ним правомірно та в повному обсязі сплачено судовий збір за подання адміністративного позову, а підстави для залишення його без руху - відсутні.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про достатність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи позивач 10 вересня 2015 року (копія поштового штемпеля на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС від 16 серпня 2015 року №0002472204 та №0002492204, сума визначених податкових зобов'язань та штрафних санкцій по яким становить 120 441.50 грн.
Оскаржувані податкові повідомлення - рішення отримані позивачем 04 вересня 2015 року, про що свідчить помітка про їх отримання на ППР.
У відповідності до платіжного доручення №842 від 08.09.2015 року позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1218 грн. як за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру.
Визначальною обставиною для вирішення даної справи по суті вимог апеляційної скарги є встановлення характеру заявленого позивачем спору, а саме: майнового або немайнового.
Надаючи правову оцінку характеру спору, що є предметом заявленого адміністративного позову у справі №804/14364/15, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини до майнових належать ті вимоги про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, які впливають на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій з урахуванням наявності підстав, що спливають на майновий стан платника.
Водночас, у відповідності п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.56.3 ст. 56 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Вказане обумовлено тим, що до спливу 10-денного строку після отримання податкових повідомлень - рішень у платника податку не виникає обов'язку щодо їх сплати в силу закону.
В даному випадку, позивач звернувся до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення - рішення до спливу 10-денного строку, визначеного ст. 56 ПК України для його оскарження, тобто, до виникнення обов'язку щодо сплати визначених податковим органом зобов'язань, що в свою чергу свідчить про відсутність впливу зазначених податкових повідомлень - рішень на майновий стан платника.
Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС від 16 серпня 2015 року №0002472204 та №0002492204, обов'язок щодо сплати визначених податкових зобов'язань та штрафних санкцій по яким не настав., то позивачем визначено правомірно ставку судового збору як за подання позову немайнового характеру, однак поза увагою заявника залишилось те, що у відповідності до приписів ЗУ «Про судовий збір» при поданні адміністративного позову немайнового характеру, в якому заявлено декілька позовних вимог, судовий збір справляється у відповідності до кожної з них окремо. (п. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»)
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року слід скасувати та матеріали справи №804/14364/15 - направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.195, ст.196, 199, ст.202, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Украфід» - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у справі №804/14364/15 скасувати та матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко