14 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201510010004517 від 20.04.2015 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, не зареєстрованого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, з апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2015 року, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201510010004517 від 20.04.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 186 КК України, повернуто прокурору з підстав невідповідності його вимогам КПК України.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, як незаконну, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд необґрунтовано дійшов висновку про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України, через відсутність у ньому даних щодо дійсного місця проживання обвинуваченого. Зазначає, що в обвинувальному акті містяться ті дані щодо фактичного місця проживання ОСОБА_6 , які він надав слідчому при допиті.
Також вважає, що не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акта і наведені в ухвалі суду дані про істотне порушення слідчим та прокурором вимог КПК України, які унеможливлюють призначення судового розгляду.
З урахуванням цього вважає, що висновки суду про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України не відповідають фактичним обставинам провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення прокурора, провівши судові дебати, проаналізувавши апеляційні доводи прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора в кримінальному провадженні підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції послався на те, що за вказаною в обвинувальному акті адресою обвинувачений ОСОБА_6 не зареєстрований та не проживає, тобто зазначені слідчим дані про місце проживання обвинуваченого не відповідають дійсності. Крім цього, судом вичерпані всі процесуальні можливості для забезпечення явки обвинуваченого до суду, в тому числі шляхом застосування до нього приводу.
Також посилається на те, що всупереч ст.291 КПК України, в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального провадження, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, суперечать формулюванню пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення щодо застосування насильства до потерпілого.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 складений слідчим у відповідності до вимог ст.291 КПК України, затверджений прокурором у кримінальному провадженні, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію дій ОСОБА_6 , з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення і наданий до суду з додатком документів, визначених законом.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що в підготовчому судовому засіданні суд позбавлений можливості вирішувати питання про невідповідність формулювання обвинувачення фактичним обставинам кримінального правопорушення, оскільки відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
За таких обставин, суд не вправі зобов'язати прокурора розширити межі висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, оскільки під час судового розгляду прокурор вправі змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитись від підтримання державного обвинувачення.
Вірними є також доводи апеляційної скарги прокурора про те, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, із зазначенням даних про місце проживання ОСОБА_6 , як це було встановлено слідчим за результатами проведеного досудового розслідування.
Ухилення обвинуваченого від суду не може слугувати законною підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.314 КПК України підготовче судове засідання здійснюється а правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
З наведених підстав колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України, є необґрунтованим та передчасним.
Оскільки суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору, припустився порушень вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, ухвала суду підлягає скасуванню.
З цих підстав апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 409, 411, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року, якою обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201510010004517 від 20.04.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 186 КК України, повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити у даному кримінальному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3