Унікальний номер справи 752/3931/13-ц Головуючий в І інстанції: Шевченко Т.М. Апеляційне провадження 88-ц/796/65/2015 Доповідач: Слободянюк С.В.
09 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого судді - Слободянюк С.В.
суддів - Лапчевській О.Ф., Корчевного Г.В.,
при секретарі - Лознян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року у справі за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_4, третя особа: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської Міської Ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку,
05 березня 2013 року заступник прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся у суд з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати пункт 893 Додатку № 1 до рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008 року № 922/922; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, виданий ОСОБА_3 (після шлюбу ОСОБА_3.) і зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі КМР (КМДА) 22 грудня 2009 р. № 07-7-05105; визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладений 17 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2; відновити становище, яке існувало до порушення шляхом визнання права власності на зазначену земельну ділянку за територіальною громадою м. Києва.
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 02 вересня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02 вересня 2013 року в частині визнання державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення, скасовано та постановлено в цій частині нове рішення.
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_3 (ОСОБА_3.) і зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) 22 грудня 2009 року № 07-7-05105. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладений 17 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02 вересня 2013 року в частині вимог про визнання незаконними та скасування п.893 додатку №1 до рішення КМР від 18 грудня 2008 р. № 922/922 - скасовано і провадження в цій частині закрито.
Відновлено становище, яке існувало до порушення шляхом визнання права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Києва від 26 лютого 2014 року та призначити справу до нового розгляду (т.2, а.с.137-139). громадою м.Києва.
У серпні 2015 року ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, подав заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року, в якій представник просить скасувати рішення Апеляційного суду від 26 лютого 2014 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову (т.2 а.с.137-139).
Заявник зазначав, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи вказане рішення суду першої інстанції, послався на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року, зокрема в частині скасування рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008 року № 922/922 «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва», зокрема й ділянки, виділеної відповідачці ОСОБА_3,яку було скасовано і закрито провадження у справі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, підтримав заяву, представник прокуратури Пилипенко Т.А. заяву не визнав.
Розглянувши справу в межах доводів заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради (КМР) від 18 грудня 2008 р. № 922/922 «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва» відведено 975 громадянам земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, а також 315 громадянам земельні ділянки для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва.
Пунктом 893 зазначеного рішення КМР ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
На виконання вказаного рішення ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, який зареєстрований Головним правлінням виконавчого органу КМР (КМДА) 22 грудня 2009 р. за № 07-7-05105. (Т1, а.с.16).
17 грудня 2010 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В. (Т.1, а.с.14-15).
Звертаючись у суд з даним позовом, позивач зазначав про відсутність проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки та відсутність погодження з контролюючими органами проекту відведення спірної земельної ділянки.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано акт обстеження земельної ділянки № 1157/01 від 22 серпня 2012 р., з якого вбачається, що земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 придбала ОСОБА_2 Шляхом обстеженням встановлено, що зазначена земельна ділянка вільна від забудови, не огороджена та не охороняється, будівельні роботи не ведуться, (т.1 а.с.22-23).
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 р. задоволено позов заступника прокурора м. Києва в частині скасування рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008 року № 922/922 «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва», зокрема й відповідачу ОСОБА_3
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 02 вересня 2013 року відмовлено у задоволенні позову (Т.1, а.с.204-208).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02 вересня 2013 року в частині визнання державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення, скасовано та постановлено в цій частині нове рішення. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_1, виданий ОСОБА_3 (ОСОБА_3.) і зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) 22.12.2009 року № 07-7-05105; Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладений 17 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02 вересня 2013 року в частині вимог про визнання незаконними та скасування п.893 додатку №1 до рішення КМР від 18 грудня 2008 р. № 922/922 - скасовано і провадження в цій частині закрито. Відновлено становище, яке існувало до порушення шляхом визнання права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Києва від 26 лютого 2014 року (Т.2, а.с.26-28)
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження в частині, Апеляційний суд м. Києва з посиланням на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року, якою скасовано рішення КМР про виділ земельної ділянки ОСОБА_3 (ОСОБА_3.),виходив з того, що Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_3 (ОСОБА_3.), і зареєстрований ГоловнимУправлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) 22.12.2009 року № 07-7-05105, на підставі рішення КМР від 18.12.2008 р., яке на час розгляду справи скасовано, то зазначений державний акт на право власності на земельну ділянку належить визнати недійсним.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року (т.2 а.с.58-60) рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року в частині закриття провадження скасовано, праву направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд в частині закриття провадження, в іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року (т.2 а.с.123-126) рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02 вересня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування п.893 додатку № 1 до рішення КМР від 18 грудня 2008 року № 922/922 залишено без змін.
Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно ч.1 ст. 363 ЦПКУ рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.
Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв*язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п.1, 2 ч.2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених п.п.3,4 ч.2 ст.361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог ст.ст. 364-1, 365 ЦПК України та загальних засад цивільного судочинства. Виходячи зі змісту статей 364-1, 365 ЦПК України, перевірку наявності підстав для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами або підстав для скасування судового рішення проводять в одному судовому засіданні. Заява розглядається судом за правилами, встановленими ЦПК України для провадження у суді тієї ж інстанції, яка здійснює такий перегляд.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року в частині задоволення позову про скасування рішення Київської міської ради від 18 грудня 2009 року щодо передачі земельних ділянок, зокрема і громадянці ОСОБА_3 (ОСОБА_3.), провадження по справі за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів про визнання противоправним та скасування рішення - закрито (т.2, а.с.141-145).
У даній справі, суд закриваючи провадження, виходив з того, що у разі прийняття суб*єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акту, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виник спір про право.
Колегія суддів, вважає, що ухвала Київського апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року, якою скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року в частині задоволення позову про скасування рішення Київської міської ради від 18 грудня 2009 року щодо передачі земельних ділянок, зокрема і громадянці ОСОБА_3 (ОСОБА_3.) не може бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду апеляційної інстанції цивільної юрисдикції, оскільки даній спір про право було вирішенні в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року.
Керуючись ст.ст. 313, 361, 363, 365ЦПК України колегія суддів, -
Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: