08 грудня 2015 р. Справа № 876/11330/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участі секретаря - Бадівської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 06 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про зобов'язання до вчинення дій,
29.04.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою, у якій просила поновити строк для пред'явлення виконавчого листа №2-а-992/11, виданого Залізничним районним судом м.Львова 30.12.2013 (далі - Виконавчий лист) до виконання.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 06 липня 2015 року в задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржила ОСОБА_1, яка покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити судове рішення яким її заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задовольнити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не наведено жодних поважних причин внаслідок яких ним було пропущено такий строк.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі №2а-992/11 було скасовано постанову Залізничного районного суду м.Львова від 26 вересня 2011 року та задоволено частково позов ОСОБА_1 Зобов'язано УПФ здійснити перерахунок та виплатити позивачу як інваліду ІІІ групи, державну та додаткову пенсії відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2008, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 14.10.2010 по 22.07.2011 з урахуванням виплачених сум (а.с.38-41).
15.01.2014 ОСОБА_1 отримано Виконавчий лист, по адміністративній справі на виконання вищенаведеної постанови суду та пред'явлено такий до виконання до Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (далі - ВДВС) (а.с.45, 76).
20.01.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41573674 із виконання Виконавчого листа.
Однак, не зважаючи на вчинені державним виконавцем в подальшому дії по примусовому виконанню рішення суду, ним 17.10.2014 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-ХІV) у зв'язку із тим, що наявні обставини передбачені законом, що виключають здійснення виконавчого провадження, а також встановлений інший процесуальний механізм виконання, що виключає можливість проведення виконавчих дій стосовно боржника (а.с.79-80).
19.11.2014 та 02.04.2015 ОСОБА_1 зверталась до державного виконавця із заявами щодо виконання Виконавчого листа, проте таким було повідомлено заявницю щодо необхідності пред'явлення оригіналу виконавчого документа (а.с.77-78).
В подальшому саме державним виконавцем було віднайдено втрачений на думку ОСОБА_1 Виконавчий лист, однак вважаючи, що строк пред'явлення такого до виконання минув, вона звернулась до суду із розглядуваною заявою про поновлення такого строку.
Згідно ч.1 ст.261 КАС стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
У відповідності до ч.1 ст.24 Закону №606-ХІV державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Апеляційний суд, звертає увагу на те, що жодних доказів звернення ОСОБА_1 до ВДВС із заявою про відновлення виконавчого провадження згідно оригіналу виконавчого документа, який наявний у державного виконавця апелянтом не надано, та не вбачається із його пояснень.
Більше того, відсутня постанова ВДВС про відмову у прийнятті до провадження такого виконавчого документа у зв'язку із закінчення строку пред'явлення такого до виконання.
Також, слід зазначити, що в силу вимог ст.22 Закону №606-ХІV визначено річний строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який відраховується з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду на підставі якого видано Виконавчий лист набрало законної сили 19.11.2013, а відтак строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчується 20.11.2014.
Проте, за приписами ст.23 Закону №606-ХІV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Тобто, враховуючи, що ОСОБА_1 було пред'явлено до виконання Виконавчий лист в січні 2014 року, а державним виконавцем закінчено виконавче провадження 17.10.2014, то строк пред'явлення виконавчого документа вважається поновленим, а тому на час звернення до суду із розглядуваною заявою такий не було пропущено, що виключає підстави для задоволення такої заяви.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 не надано суду належних доказів пропуску строку пред'явлення Виконавчого листа до виконання з поважних причин, а тому слід погодитись із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні її заяви.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 06 липня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Я. Качмар
Суддя О.М. Гінда
Суддя В.В. Ніколін
Повний текст виготовлений 14 грудня 2015 року.