04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" грудня 2015 р. Справа№ 910/16120/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Гарник Л.Л.
Разіної Т.І.
за участю секретаря Халько В.А.,
та представників:
від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Оборський Я.В.- дов. №216/13-Н від
28.02.2015р.,
від ініціюючого кредитора - Сватова О.Ю. - дов. б/н від 24.07.2015р.,
розпорядник майна - Кудляк Є.В. - посв. №1262 від 23.07.2013р.,
від ТОВ «Лоджистік Сервіс» - Перунова Т.Г. - дов. №027 від 27.08.2014р.,
від ВАТ «Тернопільське Об'єднання «Текстерно» - Булій Т.В. - дов. №8/114-716 від 26.10.2015р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль"
на ухвалу господарського суду м. Києва від 13.10.2015р.
у справі №910/16120/14 (суддя Пасько М.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім
(далі - ТОВ "ТД) "Альтаір"
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду м.Києва від 13.10.2015р. по справі №910/16120/14 визнано кредиторами ТОВ «ТД «Альтаір»: ТОВ «Лоджистік Сервіс» на сумм 141.200.223, 06 грн., з яких: 1.218, 00 грн. - вимоги першої черги, а 141.199.005, 06 грн. - вимоги шостої черги; компанію «Marasco Trading Limited LTD» на суму 105.816.533, 55 грн. - вимоги четвертої черги; ВАТ «Тернопільське Об'єднання «Текстерно» на суму 86.368.242, 61 грн. - вимоги четвертої черги. Відмовлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у визнанні кредитором ТОВ «ТД «Альтаір» на суму 157.825.403, 10 грн.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду м. Києва від 13.10.2015р. скасувати в частині визнання конкурсним кредитором четвертої черги ТОВ «Лоджистік Сервіс» у сумі 67 609 487,77 грн. та відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Визнати у повному обсязі кредиторські вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 9 501 519,44 євро, що станом на 05.09.2014р. за офіційним курсом НБУ складає 156 552 450,15 грн. та 1 272 952,95 грн. Відмовити у визнанні кредиторських вимог ТОВ «Лоджистік Сервіс» у суму 67 609 487,77 грн.
У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ «Лоджистік Сервіс» та ТОВ «ТД «Альтаір» просять у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовити та залишити ухвалу місцевого суду без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та справу призначено до розгляду на 30.11.2015р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги і розгляд справи відкладено на 14.12.2015р. на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України.
14.12.2015р. до початку судового засідання представником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було подано клопотання №140-0000/8/4141 від 14.12.2015р. про призначення судової економічної експертизи.
Колегія суддів відхиляє клопотання №140-0000/8/4141 від 14.12.2015р. про призначення судової економічної експертизи як необґрунтоване, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції і представником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» досліджувались всі первинні документи, але Банком клопотання про призначення названої експертизи в господарському суді м.Києва не заявлялась, а обґрунтувань неможливості заявити назване клопотання місцевому суду апелянт, відповідно до вимог ч. 1 ст 101 ГПК України, не надав.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство - ТОВ «ТД «Альтаір» за особливостями, передбаченими ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.08.2014р. заяву ТОВ «ТД «Альтаір» про порушення справи про банкрутство було прийнято до розгляду, призначено розгляд справи на 22.08.2014р., зобов'язано арбітражного керуючого Войлова Володимира Вікторовича у строк до 22.08.2014р. надати суду заяву про участь у справі про банкрутство ТОВ «ТД «Альтаір».
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2014р. було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТД «Альтаір», відкрито процедуру санації, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кудляка Є.В., керуючим санацією призначено Телеш М.В. та призначено попереднє засідання суду на 24.10.2014р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.10.2014р. було призначено розгляд справи на 24.11.2014р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.02.2015р. було відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про припинення провадження у справі № 910/16120/14 та відкладено її справи на 09.02.2015р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.02.2015р. було задоволено клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відкладено розгляд справи на 18.02.2015р.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 18.02.2015р. було затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 363.267.248, 22 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015р. апеляційні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і публічного акціонерного товариства "Банк Форум" були залишені без задоволення, а ухвала господарського суду міста Києва від 18.02.2015р. залишена без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2015р. касаційні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" - Ларченко І.М. були задоволені частково, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2015р. у справі № 910/16120/14 в частині розгляду кредиторських вимог Компанії "Marasco Trading Limited LTD", ТОВ "Лоджистік Сервіс", ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстерно" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 28.07.2015р., від 18.08.2015р., від 10.09.2015р. та від 29.09.2015р. було відкладено розгляд справи у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів.
Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого строку для заявлення кредиторами своїх вимог, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником, повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмо повідомляє заявників і господарський суд.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Оголошення про порушення справи про банкрутство було оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 16.09.2014р. за № 8926.
З матеріалів справи вбачається, що заявлені вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік Сервіс" підтверджуються договорами поставки бавовняного волокна № 02/04/12ХВ від 02.04.2012р., № 07/05/12ХВ від 07.05.2012р., № 02/07/12ХВ від 02.07.2012р., № 01/08/12ХВ від 01.08.2012р., № 03/09/12ХВ від 03.09.2012р., № 01/10/12ХВ від 01.10.2012р., № 01/11/12ХВ від 01.11.2012р., № 03/12/12 ХВ від 03.12.2012р., № 09/01/13ХВ від 09.01.2013р., № 01/02/13ХВ від 01.02.2013р., № 01/03/13 від 01.03.2013р., № 01/04/13ХВ від 01.04.2013р., № 13/05/13ХВ від 13.05.2013р., № 03/06/13ХВ від 03.06.2013р., № 01/07/13ХВ від 01.07.2013р., № 01/08/13ХВ від 01.08.2013р., № 01/10/13ХВ від 01.10.2013р., № 01/11/13ХВ від 01.11.2013р., № 02/12/13ХВ від 02.12.2013р., № 03/03/14ХВ від 03.03.2014р., № 01/04/14ХВ від 01.04.2014р., № 05/05/14ХВ від 05.05.2014р., договорами про переведення боргу від 31.12.2009р., 31.12.2012р., 29.06.2012р., 30.03.2012р., договором оренди автомобіля № 2 від 17.05.2013р., договором оренди № 01/10/02-600Л від 01.10.2002р., письмовими висновками розпорядника майна та боржника.
Враховуючи, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік Сервіс" документально підтверджені та заявлені в межах строку, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення заяви та включення його вимоги на суму 141.199.005, 06 грн. до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення, а 1218, 00 грн. до першої.
З матеріалів справи вбачається, що заявлені вимоги компанії "Marasco Trading Limited LTD" підтверджуються договором позики № 06/12-А від 07.12.2004р., копіями банківських виписок від 31.12.2004р., 30.04.2005р., 31.10.2005р., 30.11.2005р., 28.02.2007р., 31.05.2007р., письмовими висновками розпорядника майна та боржника.
Враховуючи, що вимоги компанії "Marasco Trading Limited LTD" документально підтверджені та заявлені в межах строку, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення заяви та включення її вимоги на суму 105.816.533, 55 грн. до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що заявлені вимоги відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" підтверджуються договорами купівлі-продажу тканини № 02/12/13-01Т від 02.12.2013р., № 01/11/13-01Т від 01.11.2013р., № 01/10/13-01Т від 01.10.2013р., № 02/09/13-01Т від 02.09.2013р., № 01/08/13-01Т від 01.08.2013р., № 30/08/13-01Т від 30.08.2013р., № 01/07/13-01Т від 01.07.2013р., № 03/09/13-01Т від 03.06.2013р., № 13/05/13-01Т від 13.05.2013р., № 01/11/12-01Т від 01.11.2012р., № 03/12/12-01Т від 03.12.2012р., № 03/01/13-01Т від 03.01.2013р., № 01/02/13-01Т від 01.02.2013р., № 01/03/13-01Т від 01.03.2013р., № 01/04/13-01Т від 01.04.2013р., № 03/01/14-01Т від 03.01.2014р., № 03/02/14-01Т від 03.02.2014р., № 03/03/14-01Т від 03.03.2014р., № 01/04/14-01Т від 01.04.2014р., № 05/05/14-01Т від 05.05.2014р., № 02/06/14-01Т від 02.06.2014р., № 31/10/13-01Т від 31.10.2013р., № 31/01/13-01Т від 31.01.2013р., договором комісії № 03/04/14-3 від 30.04.2014р., договором оренди складського приміщення № 30/04/14-3 від 30.04.2014р., письмовими висновками розпорядника майна та боржника.
Враховуючи, що вимоги відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" документально підтверджені та заявлені в межах встановленого Законом строку, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення заяви та включення його вимоги на суму 86.368.242, 61 грн. до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що заявлені кредиторські вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до боржника на суму 157.825.403, 10 грн. ґрунтуються на умовах договору поруки № 010/08/2400п зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою № 1 від 11.10.2004р. відповідно до умов якого поручителем (боржник) на добровільних засадах було взято на себе зобов'язання перед банком (кредитором) відповідати по зобов'язанням ТОВ "Лоджистік Сервіс", які виникають з умов генеральної кредитної угоди, в повному обсязі цих зобов'язань (п. 1.2. договору поруки).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2014р. у справі № 910/22121/12, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2014р., додаткову угоду № 2 від 12.05.2009р. до договору поруки № 010/08/2400п від 06.10.2014р., укладену між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ТД «Альтаір» визнано недійсною.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що встановлено презумпцію припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Отже, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що договір поруки № 010/08/2400п від 06.10.2004р. є припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, якою визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.
Згідно з приписами п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Тому місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не було доведено належними доказами заявлені кредиторські вимоги до боржника на суму 157.825.403, 10 грн., у зв'язку з чим вони не були включені до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, ст.ст. 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 13.10.2015р. по справі №910/16120/14 - без змін.
Справу №910/16120/14 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді Л.Л. Гарник
Т.І. Разіна