17.12.2015 року Справа № 904/2981/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання Крицькій Я.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: Богомаз Н.О. головний юрисконсульт Дніпропетровської регіональної групи Центру регіональних судочинства Юридичного департаменту АТ "УкрСиббанк", довіреність №4495 від 23.12.2014 року;
від відповідача: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 від 08.09.2004 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у справі №904/2981/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
про примусове виселення з орендованого приміщення та зобов'язання вчинити певні дії
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просило:
- виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 з нежитлової будівлі літ. А-2 на 1 (першому) поверсі нежитлового приміщення 1а поз. 1-7 та ґанок а"", загальною площею 370,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 передати Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" нежитлове приміщення 1а поз. 1-7 та ґанок а"" загальною площею 370,6 кв. метрів з нежитлової будівлі літ. А-2 на 1 (першому) поверсі, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 та підписати з Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" акт прийому-передачі приміщення згідно умов договору оренди нежитлового приміщення №0105-1 від 01.05.2014 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року (суддя Петрова В.І.) у справі №904/2981/15 позов задоволено:
- виселено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 з нежитлової будівлі літ. А-2 на 1 (першому) поверсі нежитлового приміщення 1а поз. 1-7 та ганок а"", загальною площею 370,6 кв. метрів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4;
- зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 передати Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" нежитлове приміщення 1а поз. 1-7 та ґанок а"" загальною площею 370,6 кв. метрів з нежитлової будівлі літ. А-2 на 1 (першому) поверсі, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 та підписати з Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" акт прийому-передачі приміщення згідно умов договору оренди нежитлового приміщення №0105-1 від 01.05.2014 року;
- стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судовий збір у сумі 2 436 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що на підставі договору оренди нежитлового приміщення №0105-1 від 01.05.2014 року відповідач отримав в тимчасове користування в нежитловій будівлі літ. А-2 на 1 (першому) поверсі нежитлового приміщення 1а поз. 1-7 та ґанок а"", загальною площею 370,6 кв. метрів, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (приміщення) на строк з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року. Після закінчення дії договору позивач листом №44-3/24617 від 13.08.2014 року нагадав відповідачу про закінчення дії договору, просив звільнити приміщення та підписати Акт приймання-передачі. Однак, відповідач листом №43 від 01.09.2014 року підтвердив факт користування орендованим приміщенням та повідомив, що відповідно до Цивільного кодексу України вважає договір продовженим на той же строк. В подальшому, позивач повторно повідомляв відповідача листами №45-1/37368 від 13.11.2014 року, №41465 та №41466 від 30.12.2014 року про закінчення терміну дії договору оренди та небажання позивача продовжувати строк дії договору, однак листи повернулися із відміткою "за закінченням терміну зберігання". Місцевим господарським судом встановлено, що сторони не дійшли згоди щодо пролонгації дії договору оренди, тому договір закінчив свою дію 31.07.2014 року. У зв'язку із закінченням строку дії договору та невиконанням обов'язку щодо повернення орендованого приміщення, місцевий господарський суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк". При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що всі листи позивач направляв відповідачу за адресою вказаною у договорі оренди, а саме: АДРЕСА_1, 49000, що відповідно до пункту 3.8 договору є належним направленням повідомлення.
Не погодившись з рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у справі №904/2981/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що листом №43 від 01.09.2014 року у відповідності до пункту 4.1 договору, строк дії договору продовжений до 01.08.2017 року, тому висновок місцевого господарського суду про закінчення строку дії договору вважає неправильним та таким, що не узгоджується із приписами статті 764 Цивільного кодексу України. Порушенням норм процесуального права апелянт вважає розгляд справи за відсутності відповідача не повідомленого належним чином про день, час та місце розгляду справи. Апелянт зазначає, що з червня 2014 року проживає за адресою: АДРЕСА_5 (що підтверджується копією паспорту), однак за вказаною адресою жодних документів від суду не отримувала, що позбавило права надати свої заперечення на позов.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Прокопенко А.К. (доповідач), судді: Дмитренко Г.К., Подобєд І.М., розгляд справи призначений на 13.10.2015 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 року розгляд справи був відкладений на 03.11.2015 року.
Розпорядженням секретаря судової палати від 02.11.2015 року у зв'язку з відрядженням судді Подобєда І.М., визначено для розгляду справи №904/2981/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Прокопенко А.К. (доповідач), судді: Дмитренко Г.К., Широбокова Л.П.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 року розгляд справи був відкладений на 26.11.2015 року.
18.11.2015 року керівником апарату суду прийнято розпорядження №275/15 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", яким на підставі п.2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматичний розподіл справи №904/2981/15.
Автоматизованою системою документообігу суду в результаті повторного автоматичного розподілу справу №904/2981/15 передано на розгляд головуючому судді - доповідачу Пархоменко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у справі №904/2981/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 17.12.2015 року.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2015 року, апелянт апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач зазначає, що відповідача було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: АДРЕСА_1, згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.04.2015 року. Позивач зазначає, що з урахуванням приписів статті 764 Цивільного кодексу України, пункту 4.1 договору оренди та листа відповідача №43 від 01.09.2014 року, строк дії договору оренди продовжив свою дію з 31.07.2014 року на той же самий термін (3 місяці) та припинив свою дію 31.10.2014 року. Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині повернення орендованого приміщення позовні вимоги вважає правомірними та обґрунтованими.
У судовому засіданні 17.12.2015 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №0105-1, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування в нежитловій будівлі літ. А-2 на 1 (першому) поверсі нежитлового приміщення 1а поз. 1-7 та ґанок а''', загальною площею 370,6 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (приміщення), для здійснення видів діяльності орендаря, а орендар зобов'язується вносити орендодавцю плату за користування приміщенням.
Приміщення знаходиться у власності орендодавця на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство, серія та номер: реєстр №922/ВТТ №350407, виданий 27.03.2014 року (пункт 1.2 договору).
01.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) підписаний акт прийому-передачі нежитлового приміщення в нежитловій будівлі літ. А-2 на 1 (першому) поверсі нежитлового приміщення 1а поз. 1-7 та ґанок а''', загальною площею 370,6 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 25).
Відповідно до пункту 1.5 договору строк оренди приміщення встановлюється з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року.
Орендар, що належним чином виконував обов'язки за цим договором, має переважне право на продовження договору, але в будь-якому випадку на загальний строк до 3-х років, або укладення нового договору на новий строк. При цьому про бажання скористатися своїм переважним правом і переукласти договір на новий строк орендар повідомляє орендодавця не менш ніж за двадцять календарних днів до закінчення дії цього договору (пункт 4.1 договору).
Відповідно до пункту 8.8 договору дія цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який він укладений, підписання сторонами акту прийому-передачі про повернення приміщення орендодавцю.
15.08.2014 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" направило Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 лист за вих. №44-3/2417 від 13.08.2014 року, в якому у зв'язку із закінченням 31.07.2014 року строку дії договору №0105-1 оренди нежитлового приміщення від 01.05.2014 року просило звільнити нежитлові приміщення та підписати акти приймання-передачі майна з оренди (а.с 27).
Вказаний лист отриманий Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 22.08.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407022381418 (а.с. 29).
05.09.2014 року на адресу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" надійшов лист за вих. №43 від 01.09.2014 року, в якому Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 повідомила, що строк дії договору оренди приміщення від 01.05.2014 року закінчився 31.07.2014 року, станом на 01.09.2014 року орендар продовжує користуватись приміщенням після закінчення строку дії договору, у зв'язку з чим відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України договір оренди нежитлового приміщення від 01.05.2014 року вважається поновленим на строк, який був ним раніше встановлений (а.с. 30).
13.11.2014 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" направило Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 лист за вих. №45-1/37371 від 13.11.2014 року, в якому повідомило про закінчення строку дії договору №0105-1 оренди нежитлового приміщення від 01.05.2014 року 31.10.2014 року, заперечення проти автоматичної пролонгації договору оренди та вимагало звільнити нежитлові приміщення та підписати акти приймання-передачі майна з оренди (а.с 32).
Вказаний лист був направлений Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 за адресою: 49000, АДРЕСА_2, однак поштове відправлення повернулось із відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 33-35).
30.12.2014 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" направило Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 листи за вих. №41465, №41466, в яких у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди 31.10.2014 року повторно вимагало з'явився 31.12.2014 року об 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_4 для підписання акту приймання-передачі майна з оренди.
Вказані листи направлені Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 за адресами: 49000, АДРЕСА_2 та 49069, АДРЕСА_4, однак поштові відправлення повернулись із відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 38-41, 44-47).
Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем умов договору №0105-1 оренди нежитлового приміщення від 01.05.2014 року в частині повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 статті 763 Цивільного кодексу України).
Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (пункт 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").
Договір оренди нежитлового приміщення №0105-1 від 31.05.2014 року був укладений на 3 місяці з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року.
Листом за вих. №43 від 01.09.2014 року орендар в порядку статті 764 Цивільного кодексу України повідомив про поновлення строку дії договору на строк, який був раніше встановлений договором.
Таким чином, з урахуванням приписів статті 764 Цивільного кодексу України та листа Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 договір оренди нежитлового приміщення №0105-1 від 31.05.2014 року є поновленим на строк, який був ним раніше встановлений, тобто з 01.08.2014 року по 31.10.2014 року.
Матеріалами справи підтверджується, що в порядку статті 764 Цивільного кодексу України Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" повідомляло Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 про заперечення щодо автоматичної пролонгації договору оренди, вимагало звільнити нежитлові приміщення та підписати акти приймання-передачі майна з оренди, тобто строк дії договору оренди нежитлового приміщення №0105-1 від 31.05.2014 року закінчився 31.10.2014 року.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 2.3.7 договору орендар зобов'язаний цілком звільнити орендоване приміщення протягом 3-х робочих днів після закінчення строку дії цього договору або дострокового його розірвання.
Приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами двостороннього акту прийому-передачі (пункт 4.6 договору).
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не спростований факт неповернення орендарем нежитлового приміщення в нежитловій будівлі літ. А-2 на 1 (першому) поверсі нежитлового приміщення 1а поз. 1-7 та ґанок а''', загальною площею 370,6 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_4
За викладеного апеляційний господарський суд вважає правильним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.
При цьому апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про належне направлення позивачем відповідачу повідомлень про закінчення строку дії договору, відмову від пролонгації договору та повернення орендованого майна з оренди.
Так, відповідно до пункту 3.8 договору всі листи, письмові заяви, повідомлення і інші звернення до цього договору вважаються надісланими, а інша сторона повідомлена належним чином, якщо листи, заяви, повідомлення і т.п. вручені особисто під підпис уповноваженої особи приймаючої сторони або відправлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням сторони, вказаним в розділі 9 цього договору. У разі якщо інша сторона умисно не отримує, відмовляється отримувати, через інші обставини уникає отримання листів, заяв тощо, останні вважаються отриманими після повторного направлення стороною-відправником.
Матеріалами справи підтверджується те, що всі листи позивач направляв відповідачу за адресою вказаною у розділі 9 договору оренди, а саме: 49000, АДРЕСА_3; крім того, лист за вих. №№41466 направлено також за місцем оренди нежитлових приміщень.
Доказів повідомлення Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про іншу адресу проживання або адресу для листування відмінну від зазначеної у розділі 9 договору оренди Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 не надано.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що строк дії договору оренди згідно листа від 01.09.2014 року №43 продовжений на 35 місяців до 01.08.2017 року з таких підстав.
Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Оскільки договір оренди нежитлового приміщення №0105-1 від 31.05.2014 року був укладений на 3 місяці з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року, згідно листа вих. №43 від 01.09.2014 року та приписів статті 764 Цивільного кодексу України, вказаний договір є поновленим на строк, який був ним раніше встановлений, тобто з 01.08.2014 року по 31.10.2014 року.
Пункт 4.1 договору передбачає переважне право відповідача на продовження договору за умови повідомлення про своє бажання скористатися цим правом не менш ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач направив лист №43 про поновлення строку дії договору взагалі після закінчення строку дії договору (договір закінчив свою дію 31.07.2014 року, лист датований 01.09.2014 року, а отриманий позивачем 05.09.2014 року), тобто поновлення строку дії договору на новий строк (з 01.08.2014 року по 31.10.2014 року) відбулося відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України. Крім того, умовами пункту 4.1 договору визначений загальний строк (до 3-х років), на який може бути продовжений або переукладений договір, а не автоматичне продовження строку дії договору на 3 роки.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про неналежне повідомлення про день, час та місце розгляду справи з таких підстав.
Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015 року про порушення провадження у справі, 21.04.2015 року про відкладення розгляду справи, від 14.05.2015 року про відкладення розгляду справи направлялися господарським судом Дніпропетровської області Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 за адресою: 49000, АДРЕСА_2, однак повернуті Укрпоштою з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.04.2015 року місце проживання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2: 49000, АДРЕСА_2 (а.с. 92-93).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Оскільки місцевим господарським судом кореспонденція направлялась Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Доводи апелянта про те, що вона є прописаною за іншою адресою відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки позов подано до ОСОБА_2 не як до громадянина, а як до фізичною особи - підприємця, тому належним отримання відомостей про місце проживання, є відомості отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Крім того, апеляційний господарський суд враховує також ті обставини, що згідно паспорту (стор. 12) ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ще 29.04.2013 року, тобто на час укладення договору оренди (01.05.2014 року) вона була зареєстрована за іншою адресою, ніж та, що значиться в розділі 9 договору.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта (відповідача).
Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у справі №904/2981/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у справі №904/2981/15 залишити без змін.
Повна постанова складена 17.12.2015 року.
Головуючий суддя Н.В. Пархоменко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко