Ухвала від 17.12.2015 по справі 904/1012/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

17.12.2015 р. Справа № 904/1012/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач),

суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015р. у справі №904/1012/14

за заявою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС

до боржника Публічного акціонерного товариства «Веста-Дніпро», м.Дніпропетровськ

про визнання грошових вимог на суму 50 181 340,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015р. у справі №904/1012/14 (суддя Владимиренко І.В.) визнано частково грошові вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС до боржника - Публічного акціонерного товариства «Веста-Дніпро» в сумі 31 059,44 грн. (2 черга задоволення), 8 356 805,59 грн. (6 черга задоволення).

Грошові вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС в загальній сумі 41 793 475,36 грн. - відхилено.

Зобов'язано ліквідатора внести визнані господарським судом грошові вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Веста-Дніпро», згідно вимог ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в сумі 31 059,44 грн. (2 черга задоволення), 8 356 805,59 грн. (6 черга задоволення).

Не погодившись з зазначеною вище ухвалою в частині відхилення грошових вимог, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій за результатами апеляційного перегляду просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, дану ухвалу в оскаржуваній частині - скасувати, як неправомірну, та прийняти у справі нову ухвалу про визнання грошових вимог апелянта у повному обсязі, а саме, в сумі 50 181 340,39 грн. Окрім того, в апеляційній скарзі ДПІ звертається до суду з клопотанням про її звільнення від сплати судового збору, з огляду на тяжкий фінансовий стан через відсутність бюджетного фінансування. В якості доказів до зазначеного вище клопотання податковим органом додано Довідку №15416/9/28-01-05-45 від 08.12.2015р. про відсутність у скаржника станом на 08.12.2015р. кошторисних призначень за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для сплати судового збору.

Отже, вирішуючи питання щодо можливості прийняття даної апеляційної скарги до розгляду, апеляційний господарський суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених чинним законодавством України порядку і розмірі.

Як вбачається зі штампу діловодства в правому нижньому куті апеляційної скарги, остання подана Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС 09.12.2015р., у зв'язку з чим пільги щодо сплати судового збору до апелянта застосовані бути не можуть (зміни до Закону України «Про судовий збір» з 01.09.2015р.).

В свою чергу, необґрунтованим колегією суддів визнано також клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору, з огляду на викладене нижче.

Так, дійсно, відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р., єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст.8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Так, з тексту апеляційної скарги вбачається, що клопотання про звільнення від сплати судового збору мотивоване відсутністю у скаржника станом на 08.12.2015р. кошторисних призначень за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для сплати судового збору. Даний факт, згідно ст.ст.32-34 ГПК України, підтверджений відповідною довідкою №15416/9/28-01-05-45 від 08.12.2015р.

Разом з цим, колегія суддів зауважує на тому, що ст.129 Конституції України в якості однієї з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а отже, в тому числі й органів державної влади. Таким чином, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, підставою для звільнення від такої сплати вважатися не можуть.

Окрім того, розглядаючи вказане клопотання, апеляційний господарський суд України бере до уваги те, що згідно норм ст.8 Закону України "Про судовий збір", звільнення сторони від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердженості цих обставин належними доказами. Таким чином, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які повинні підтверджуватись належними доказами.

Натомість, наведені скаржником в обґрунтування поважності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги обставини та надані ним докази (довідка №15416/9/28-01-05-45 від 08.12.2015р.), на думку колегії суддів, виключними не являються, з огляду на що правові підстави для задоволення клопотання ДПІ про звільнення її від сплати судового збору у апеляційного господарського суду - відсутні.

При цьому, необхідно зазначити, що аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в ухвалах від 07.12.2015р. у справі №924/1438/15, від 09.12.2015р. у справі №924/1438/15 тощо).

Зважаючи на наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги за п.3 ст.97 ГПК України, клопотання апелянта про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження колегією суддів не розглядалось.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.4,5 Закону України "Про судовий збір", ст.86, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015р. у справі №904/1012/14 - повернути скаржникові без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Додаток (в адресу скаржника):

1. Апеляційна скарга вих.№15517/9/28-01-10-15 від 08.12.2015р. з додатками всього на 21 аркуші, у тому числі оригінал довідки №15416/9/28-01-05-45 від 08.12.2015р.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов