"11" грудня 2015 р.Справа № 916/4294/15
.
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Волкова Р.В.,
при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Капітал»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»
про зобов'язання вчинити певні дії
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);
Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);
встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Капітал» звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», в якому просить визнати відсутність у відповідача права застосовувати до позивача підвищений в п'ять разів тариф за надані послуги з водовідведення.
В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 7510/3 від 03.07.2013 р., вказує, що умовами договору встановлений строк його дії, який закінчився 30.06.2014 року. При цьому позивач стверджує, що фактичні дії сторін договору свідчать про його автоматичну пролонгацію. На думку позивача, Інфоксводоканал застосовує до ТОВ «Вектор Капітал» підвищений в п'ять разів тариф за надані послуги водовідведення за час відсутності договору, на підтвердження чого надає до суду копії рахунків, акту приймання-передачі послуг та листи відповідача.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову ТОВ «Вектор Капітал» відмовити в повному обсязі, посилаючись на закінчення строку дії договору № 7510/3 від 03.07.2013 р. та на відсутність порушень вимог чинного законодавства з боку відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Капітал» враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Законодавець у ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Вектор Капітал» просить «визнати відсутність у відповідача права застосовувати до позивача підвищений в п'ять разів тариф за надані послуги з водовідведення».
Проте, така вимога позивача не є способом захисту права чи охоронюваного законом інтересу.
Визначеними ч.6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
При здійсненні правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст.4 ЦПК України). Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.1 ЦПК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст.16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
При цьому слід виходити з положень ст.11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об'єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Згідно ст.12 ЦК України особа здійснює свої права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства При їх здійсненні особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах. Не допускається використання цивільних прав для неправомірного обмеження конкуренції, зловживанням монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч. ч. 2-5 ст.13 ЦК України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Зокрема, згідно із ч. 3 ст.16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч. ч. 2-5 ст.13 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Зміст зазначених у ст.15 ЦК України підстав для захисту не розкривається, але він відображений у відповідних нормах, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин.
Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, в: недотриманні сторонами в момент вчинення правочину вимог закону (ст.215 ЦК України); поширення про особу недостовірної інформації (ст.277 ЦК України); розкриття таємниці про стан здоров'я особи (ст.286 ЦК); неповага до гідності та честі особи (ст.297 ЦКУкраїни ); протиправне позбавлення права власності чи його обмеження (ст.321 ЦК); безпідставне заволодіння особою майном іншої особи-власника (ст.387 ЦК України); створення власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України); неправомірне використання твору без згоди автора (ст.443 ЦК України); невиконання чи неналежне виконання умов зобов'язання (ст.610 ЦК України); безпідставна одностороння відмова від договору (ст.651 ЦК України); продаж товару неналежної якості (ст.678 ЦК України); втрата (нестача) чи пошкодження речі (ст.951 ЦК України); спричинення фізичній чи юридичній особі майнової чи немайнової (моральної) шкоди (ст.ст.1166-1167 ЦК України).
Невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб'єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права.
Проте, заявлені ТОВ «Вектор Капітал» позовні вимоги фактично є вимогою про встановлення факту, який не тягне за собою захисту або поновлення порушеного права чи інтересу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор Капітал”.
Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального Кодексу України , судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.3, 6, 11, 13, 15, 16 ЦК України, ст.1 ГК України, ст.ст.33, 32 - 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор Капітал” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” про визнання відсутності права застосовувати підвищений в п'ять разів тариф за надані послуги з водовідведення - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 11.12.2015 року.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2015 р.
Суддя Р.В. Волков