36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11 грудня 2015 р. Справа № 917/2098/15
за позовом Державного підприємства "Енергоринок", вул.Симона Петлюри, 27, м.Київ, 01032
до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022
про стягнення грошових коштів у сумі 93498,35 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники 10.12.2015 р.:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2
Представники 11.12.2015 р.:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: відсутні
У судовому засіданні 10.12.2015 року було оголошено перерву до 11.12.2015 р. згідно ст.77 ГПК України для надання можливості сторонам подати додаткові докази, про що представники сторін були повідомлені під розписку (Том 4, арк.23 справи).
Після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 93498,35 грн штрафу на підставі п. 6.19 Договору №4265/02 від 26.09.2007 р. за порушення ПАТ "Полтаваобленерго" поетапної оплати купованої електроенергії у ДП "Енергоринок".
Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає, з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї, зокрема посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань в частині здійснення поетапної оплати купованої електроенергії у ДП "Енергоринок" та п.6.19 договору, на підставі якого нараховану відповідачу штраф. Також позивач посилається на те, що проведення відповідачем розрахунків з позивачем за куповану електричну енергію за рахунок коштів держбюджету на підставі постанови КМУ № 20 та спільних протокольних рішень про перерахування цих коштів учасникам розрахунків жодним чином не змінює і не скасовує умов пп. 6.14-6.19 договору та обов'язковості їх дотримання сторонами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема посилається на зміну порядку та строків розрахунків за електричну енергію внаслідок укладення спільних протокольних рішення про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету та п. 7.3.2 договору купівлі продажу електроенергії №4265/02 від 26.09.2007 р., згідно якого пеня та штраф не нараховується на заборгованість по пільгам і субсидіях, якщо Енергокомпанія до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, надішле до ДП "Енергоринок" акт звірки розрахунків між Енергокомпанією та розпорядником бюджетних коштів, який підтверджує неотримання Енергокомпанією у встановленому порядку належних їй коштів для компенсації пільг та субсидій.
Відповідач зазначає, що на момент нарахування позивачем відповідачу штрафних санкцій п існувала заборгованість Державного бюджету по неоплачених компенсаціях за пільги і субсидії відповідно до умов договору (п. 7.3), тому у позивача відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за вказаний період.
Крім того, відповідач надав суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій № 10-73/14955 від 03.12.2015 р. (вх. № 17628 від 03.12.2015 р.) до 1000 грн. ( Том, 1, а.с. - 184-213), яке судом задовольняється частково за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині цього рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:
26.09.2007 р. між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ/позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (ЕК/відповідач) було укладено Договір №4265/02, за умовами якого Державне підприємство "Енергоринок" (ДПЕ/позивач) зобов'язувалося продати, а Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (ЕК/відповідач) зобов'язувалося купувати електроенергію, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору (а.с. 9-22, далі - Договір).
У зв'язку з реорганізацією ВАТ "Полтаваобленерго" у Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - Відповідач, ЕК або ПАТ "Полтаваобленерго") останнє підписало з ДП "Енергоринок" додаткову угоду від 12.05.2011 №6953/02 до Договору (додаток - 2), відповідно до умов п.2 якої: "Правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" за Договором є Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго".
Згідно з п.2.1 Договору, ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.4.1 Договору: ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.
Згідно з абз.3 п.4.1.1 Договору, в повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт.год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах. Розмір оплати по декадах або етапах визначається відповідно до п.6.3 або п.6.14 - 6.18 цього Договору. В разі визначення оплати за п.6.14 - 6.18 цього Договору в повідомленні у графі останнього етапу розмір оплати записується словами - "по факту".
Відповідно до п.4.15.2 Договору (в редакції згідно з додатковою угодою від 30.04.2008 №4688/01 до Договору - додаток 3) при здійсненні ЕК перерахування коштів за куповану в ДПЕ електроенергію відповідно до пп.6.14 - 6.18 розміри оплати за етапи до 15 (включно) числа розрахункового місяця не корегуються. Корегуються розміри оплат за етапи, наступні після 15 числа розрахункового місяця. При цьому різниця між скорегованою сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця та сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця враховується в першому етапі після 15 числа розрахункового місяця".
На виконання вищезазначених пунктів 4.1 та 4.15 Договору відповідач надіслав позивачу:
1) повідомлення від 30.09.2014 №10 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в жовтні 2014 року (Т. , а.с. 28);
2) скореговане повідомлення від 15.10.2014 №10А на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в жовтні 2014 року (Т. , а.с. 29);
3) повідомлення від 31.10.2014 №11 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в листопаді 2014 року (Т., а.с. 30);
4) повідомлення від 28.12.2014 №12 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в грудні 2014 року (Т., а.с. 31);
5) повідомлення від 31.12.2014 №1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2015 року (Т. , а.с. 32);
6) скореговане повідомлення від 15.01.2015 №1А на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2015 року (Т. , а.с. 33);
7) повідомлення від 31.03.2015 №4 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в квітні 2015 року (Т. , а.с. 28).
Як зазначає позивач, відповідно до п.7.2.1 Договору, ЕК зобов'язана купувати у ДПЕ електроенергію відповідно до умов розділу 4 цього Договору та здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов розділу 6 цього Договору, а також: виконувати інші умови цього Договору".
Згідно з п.6.14 Договору, оплата за куплену електроенергію здійснюється ЕК поетапно наступним чином. Першу частку оплати за розрахунковий місяць ЕК зобов'язується здійснити до 12-00 годин першого числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 7% вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору, на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ; другу частку оплати - не пізніше 5-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 10% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно о п.4.1.1 цього Договору; третю частку оплати - не пізніше 10-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 20% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору; четверту частку оплати - не пізніше 14-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 15% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору; п'яту частку оплати - не пізніше 20-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 20% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору; шосту частку оплати - не пізніше 25-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі не меншому 13% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього Договору. Якщо 1-е число припадає на вихідний день, то відповідну частку оплати ЕК зобов'язується здійснити в перший банківський день, що слідує за ним.
Розмір оплати ПАТ "Полтаваобленерго" за куповану у ДП "Енергоринок" електроенергію, відповідно до умов п.6.14 Договору, за період з 01.10.2014 по 31.01.2015 та з 01.04.2015 по 30.04.2015, підтверджується звітами про надходження коштів від ПАТ "Полтаваобленерго" на рахунок ДП "Енергоринок" з розшифровкою платіжних доручень поетапно за відповідний період (Т. 1, а.с. - 35-41).
Як вказує позивач, посилаючись на вищезазначені звіти, у співвідношенні з наданими повідомленнями на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в Оптовому ринку електричної енергії України та умовами п.6.14 Договору, ПАТ "Полтаваобленерго" за період з 01.10.2014 р. по 31.01.2015 та з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 р. порушило умови п.6.14 Договору щодо поетапної оплати купованої електроенергії ДП "Енергоринок".
Згідно з п.6.19 Договору, у випадку нездійснення ЕК оплати згідно з п.6.14 цього Договору, ДПЕ через 1 банківський день після закінчення відповідного етапу може виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,05% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ".
Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи умови п.6.19 Договору, ДП "Енергоринок" направлено на адресу ПАТ "Полтаваобленерго" претензії про сплату штрафних санкцій та розрахунки стягуваної суми штрафу в розмірі 0,05% від недоплаченої суми (Т. 1. а.с. - 42-51) на загальну суму 93 498,35 грн., в тому числі за порушення умов договору щодо розрахунку за отриману електроенергію:
- першого - четвертого етапів жовтня 2014 року в сумі 30 864,81 грн.;
- другого етапу листопада 2014 року в сумі 528,25 грн.;
- другого та п'ятого етапів грудня 2014 року в сумі 19 285,79 грн.;
- першого - четвертого етапів січня 2015 року в сумі 33 558,75 грн.;
- третього етапу квітня 2015 року в сумі 9 260,75 грн.
Факт відправки вищезазначених претензій на адресу Відповідача підтверджується описами вкладення у цінний лист та списками відправки цінних листів по Україні з фіскальними чеками (Т. 1, а.с. - 52-61). Факт отримання Відповідачем надісланих йому від ДП "Енергоринок" претензій про сплату штрафних санкцій підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (Т. 1, а.с. - 62-66)
За даними позивача, виставлені ДП "Енергоринок" претензії про сплату штрафу за порушення умов Договору в частині поетапних розрахунків за куповану електроенергію ПАТ "Полтаваобленерго" задоволені не були.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 93498,35 грн штрафу на підставі п. 6.19 Договору №4265/02 від 26.09.2007 р. за порушення ПАТ "Полтаваобленерго" поетапної оплати купованої електроенергії у ДП "Енергоринок".
При вирішенні спору суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з енергопостачання.
Відповідно до ст. 275, ст. 276 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Ст. 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо передання ним електричної енергії відповідачу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів наведених норм права оплатив отриману електричну енергію з порушенням встановлених у Договорі строків.
Дані обставини не заперечуються відповідачем, підтверджуються наявними у матеріалах справи розшифровками банківської виписки Державного підприємства "Енергоринок" про надходження коштів Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" за період з 01.10.2014 р. по 31.01.2015 та з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 р. Таким чином у позивача виникли правові підстави для застосування штрафу передбаченого п. 6.19 Договору.
Однак, судом встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 93 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.
Згідно пункту 1.2 Наказу Державною казначейства України. Міністерство палива та енергетики, ПАТ "Нафтогаз України" "Про затвердження Порядку проведення розрахунків - за природний газ теплопостачання і електроенергію" № 55/57/43 від 03.02.2009 р. визначено, що перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот; на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р., № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг субсидій та компенсацій" (зі змінами) (далі постанова КМУ № 20) та згідно чинним порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом міністерства палива та енергетики України від 03.02.2009 за № 55/57/43 між сторонами в тому числі ТОВ "Полтаваобленерго" та Державного підприємства "Енергоринок" 05.12.2014 були підписані спільні протокольні угоди про взаєморозрахунки за електричну енергію:
- 08 жовтня 2014 p.: № 20/10386, № 20/10404, № 20/10412, № 20/10423, № 20/10433, № 20/10434, № 20/10431, № 20/10424, № 20/10417, № 20/10416, № 20/10415, № 20/10414, № 20/10413, № 20/10411, № 20/10410, № 20/10399, № 20/10432, № 20/10405, № 20/10406, № 20/10403, № 20/10402, № 20/10388, № 20/10387, № 20/10401, № 20/10393, № 20/10397, № 20/10398, № 20/10389, № 20/10418, №-20/10419, № 20/10420, № 20/10421, № 20/10422, № 20/10391, № 20/10394, № 20/10395, № 20/10396, № 20/10385, № 20/10390, № 20/10392, № 20/10409, № 20/10408, № 20/10407, № 20/10409 на загальну суму 5 611466,72 грн.;
- 10 листопада 2014 p.: № 20/10765, № 20/10770, № 20/10771, № 20/10788,№ 20/10773, № 20/10774, № 20/10775, № 20/10768, № 20/10758, № 20/10763, № 20/10764, № 20/10762, № 20/10761, № 20/10769, № 20/10767, № 20/10780, № 20/10754, № 20/10755, № 20/10757, № 20/10759, № 20/10760, № 20/10756, № 20/10750, № 20/10746, № 20/10749, № 20/10766, № 20/10779, № 20/10785, № 20/10778, № 20/10777, № 20/10776, № 20/10781, № 20/10782, № 20/10783, № 20/10784, № 20/10745, № 20/10772, № 20/10750, № 20/10751, № 20/10752, № 20/10753, № 20/10748, № 20/10747, № 20/10744, № 20/10743, № 20/10742, № 20/10787, № 20/10786 на загальну суму 7 099 691,97 грн.;
- 09 грудня 2014 p.: № 20/11110, № 20/11127, № 20/11154 № 20/11112, № 20/11157, № 20/11131, № 20/11155, № 20/11156, № 20/11124, № 20/11122, № 20/11151, № 20/11130, № 20/11129, № 20/11159, № 20/11123, № 20/11340, № 20/11132, № 20/11150, № 20/11148, № 20/11147, № 20/11146, № 20/11145, № 20/11128, № 20/11133, № 20/11134, № 20/11153, № 20/11116, № 20/11117, № 20/11150, № 20/11115, № 20/11143, № 20/11144, № 20/11126, № 20/11125, № 20/11140, № 20/11139, № 20/11138, № 20/11137, № 20/11149, № 20/11119, № 20/11120, № 20/11135, № 20/11136, № 20/11141, № 20/11142, № 20/11121, № 20/11114, № 20/11118, № 20/11111, № 20/11113, № 20/11152, № 20/11109 на загальну суму 10 228 814,57 грн.;
-16 січня 2015 p.: № 20/84, № 20/85, № 20/88, № 20/87, № 20/86, № 20/90, № 20/89, № 20/91; 20 січня 2015 p.: № 20/200, № 20/204, № 20/210, № 20/239, № 20/229, № 20/227, №20/219, № 20/211, № 20/241, № 20/240, № 20/214, № 20/212, № 20/238, № 20/217, №20/235, № 20/236, № 20/203, № 20/207, № 20/215, № 20/220, № 20/226, № 20/206, №20/232, № 20/224, № 20/225, № 20/222, № 20/221, № 20/230, № 20/213, № 20/233, №20/228, № 20/223, № 20/208, № 20/209, № 20/231, № 20/216, № 20/237, № 20/218, № 20/205, № 20/202, № 20/234, № 20/201 на загальну суму 18 714 692,51 грн.;
- 08 квітня 2015 p.: № 20/1130, № 20/1133, №20/1127, № 20/1131, № 20/1123, №20/1121, № 20/1120, № 20/1115, № 20/1114, № 20/1123, № 20/1129, № 20/1132, №20/1126, № 20/1122, № 20/1125, № 20/1119, № 20/1118, № 20/1117, № 20/1124, № 20/1116, № 20/1113; 10 квітня 2015 p.: № 20/1182, № 20/1199, № 20/1200, № 20/1184, №20/1134, № 20/1192, №20/1198, №'20/1196, № 20/1187, № 20/1188, №20/1194, № 20/1185, № 20/1183, №20/1195, №20/1186, № 20/1190, № 20/1193, № 20/1189, № 20/1197, № 20/1191,16 квітня 2015 p.: № 20/1451, № 20/1447, № 20/1449, № 20/1446, № 20/1450, № 20/1448, № 20/1452, № 20/1445 на загальну суму 16 051 070,39 грн.
Вказані спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету передбачають перерахування з Державного бюджету України відповідачу заборгованості по компенсації коштів по пільгам і субсидіям за жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, квітень 2015р. При цьому п. 5 вказаних спільних протокольних рішень встановлює, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.
В свою чергу (після отримання цих коштів з державного бюджету) ПАТ «Полтаваобленерго» (сторона 3 протокольних угод) по справі перераховує ці кошти в погашення заборгованості за куповану електричну енергію, яка є предметом даного позову, згідно договору купівлі-продажу електроенергії № 4265/02 від 26.09.2007 р. У спільних протокольних рішеннях передбачено, що грошові кошти за пільги та субсидії перераховуються Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» за відповідний розрахунковий період (кошти відповідно до спільного протокольного рішення, укладеного в жовтні 2014 року перераховуються за електроенергію, куповану в жовтні 2014 року, кошти відповідно до спільного протокольного рішення, укладеного в листопаді 2014 року перераховуються за електроенергію, куповану в листопаді 2014 року і т. д.)
Спільні протокольні угоди про взаєморозрахунки за електричну енергію, згідно п. 9 останніх, діяли до повного їх виконання.
Як зазначає відповідач, розрахунки по вищевказаним спільним протокольним рішенням його учасниками не були проведені своєчасно.
Суд зазначає, що уклавши вищезазначені спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за електроенергію поставлену в жовтні-грудні 2014 року, січні, квітні 2015 р. за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, сторони дійшли згоди про зміну порядку і строків взаєморозрахунків за придбану електричну енергію протягом періоду, у якому виникли спірні правовідносини, а тому відсутні правові підстави стверджувати про порушення відповідачем строків оплати отриманої електричної енергії на суму заборгованості, яка передбачена спільними протокольними рішеннями ( за жовтень 2014 р. - 5611466,72 грн, листопад 2014 р.- 7009691,97 грн, грудень 2014 р.-26072224,30 грн, січень 2015 р. - 18714692,51 грн, квітень 2015 р. 16052070,39 грн) та притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення штрафу, який нараховується на цю суму.
Отже, для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 6.19 договору необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, які діяли на момент розгляду справи.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2. п.7.3.2. умов договору купівлі-продажу електроенергії № 4265/02 від 26.09.2007 р. пеня та штраф не нараховується на заборгованість по її пільгах і субсидіях, якщо Енергокомпанія до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, надішле до ДП «Енергоринок» акт звірки розрахунків між Енергокомпанією та розпорядником бюджетних коштів, який підтверджує неотримання Енергокомпанією у встановленому порядку належних їй коштів для компенсацій пільг та субсидій.
Щодо заперечень позивача згідно яких проведення Відповідачем розрахунків з позивачем за куповану електричну енергію за рахунок коштів держбюджету на підставі постанови КМУ № 20 та спільних протокольних рішень про перерахування цих коштів учасникам розрахунків жодним чином не змінює і не скасовує умов пп. 6.14-6.20 договору та обов'язковості їx дотримання сторонами суд зазначає наступне:
Так, Вищим господарським судом у постанові від 20.10.2015 р. (справа № 917/398/15 за позовом Державного підприємства «Енергоринок» до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про стягнення 2 718 299,16 грн., з яких 2 607 224,30 грн. - основний борг згідно з договором купівлі-продажу електроенергії № 4265/02 від 26.09.2007 p., 80 823,95 грн. - інфляційні нарахування, 3 642,97 грн. - 3% річних, 24 000,72 грн. - пені та 2 607,22 грн. - штраф.) зазначено: шодо подібних правовідносин Верховним судом України винесено постанову № 3-105 гс 14 від 09.09.2014, у якій встановлена відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої умовами договору поставки природного газу, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідна до договору поставки природного газу».
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погодилась із висновком судів попередніх інстанцій про відмову в позові про стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу за договором купівлі-продажу електроенергії №4265/02, укладеним між ПАТ «Полтаваобленерго» та ДП «Енергоринок», з огляду на зміну сторонами договору № 4265/02 його умов щодо строку оплати за поставлену у грудні 2014 року електроенергію на суму 2 607 224,30 грн. шляхом укладення спільних протокольних рішень № 20/11110, №20/11127, № 20/11154 від 09.12.2014 p., з посиланням, зокрема, на позицію Верховного суду України щодо
аналогічних правовідносин, викладену у постанові від 25.03.2015 р. у справі № 3-23гс15.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, практику Верховного та Вищого господарського суду України, встановивши, що на момент нарахування позивачем відповідачу штрафних санкцій у відповідача існувала заборгованість Державного бюджету по неоплаченим компенсаціям за пільги і субсидії на жовтень -грудень 2014 року та січень, квітень 2015 р., суд приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій на суму заборгованості, передбачену спільними протокольними рішеннями, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 25831,78 грн. штрафу. Позовні вимоги щодо стягнення 67666,57 грн штрафу суд вважає обґрунтованими та правомірними.
Відповідачем надана суду заява про зменшення штрафних санкцій № 10/73/14955 від 03.12.2015 р. (Т1, а.с. - 184-186), в якій він просить зменшити розмір штрафу до 1000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Відповідно до абз. 1 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідач в заяві про зменшення штрафу посилається на те, що ПАТ "Полтаваоблененрго" має надважливе значення для забезпечення життєвих умов населення та функціонування підприємств та організації Полтавської області, адже постачає електричну енергію для всіх споживачів Полтавської області та теплову енергію для споживачів Автозаводського району м. Кременчука. Безперебійне постачання електричної та теплової енергії, а також їх генерація, можливе тільки при постійній та своєчасній роботі підприємства по модернізації, ремонту мереж та іншого обладнання.
Споживачі, особливо підприємства житлово-комунальної сфери, бюджетні установи та населення, постійно мають значну заборгованість за спожиті електричну і теплову енергії. Розмір заборгованості обчислюється сотнями мільйонів гривень. Даний факт підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження.
Також відповідач зазначає, що ПАТ "Полтаваобленерго" (зокрема філією ПАТ "Полтаваобленерго" Кременчуцька ТЕЦ) виробляється електрична енергія для продажу ДП "Енергоринок" згідно Договором №5316/01/481 від 24.02.2009 р. ДП "Енергоринок" утворене державою в особі Кабінету Міністрів України і є Стороною Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України. ДП "Енергоринок" відповідно до умов договору між Членами Оптового ринку електричної енергії від 15.11.1996 року забезпечує продаж всієї електричної енергії постачальникам електричної енергії з метою задоволення попиту на споживання електричної енергії. Оптовий ринок електричної енергії - це система виробничих, фінансових, економічних та юридичних стосунків між суб'єктами підприємницької діяльності, що підписали Договір між Членами оптового ринку електричної енергії від 15.11.1996 року, отримали від НРЕК України відповідні ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва та постачання електричної енергії.
Відповідач зазначає, що ДП "Енергоринок" не своєчасно розраховується за куповану електричну енергію з ПАТ "Полтаваобленерго", а тому у 2014 р. та 2015 роках ДП "Енергоринок" має борг перед ПАТ "Полтаваобленерго" у сумі 216602495,87 грн, що підтверджується відповідними актами звірки взаємних розрахунків ДП "Енергоринок" з ПАТ "Полтаваобленерго".
Як наголошує відповідач, він не може обмежити своїх боржників в споживанні теплової енергії, гарячої води, які в свою чергу, несвоєчасно розраховується з ПАТ "Полтаваобленерго". Діяльність ПАТ "Полтаваобленерго" має істотне соціальне значення для забезпечення життєвих умов населення та функціонування підприємств і організацій Полтавської області. Безперебійне постачання електричної та теплової енергії, а також їх генерація, можливе тільки при постійній та своєчасній роботі підприємства по модернізації, ремонту мереж та іншого обладнання. Стягнення пені в повному обсязі зробить неможливим виконання інвестиційної програми: здійснення ремонту, обслуговування, реконструкції Кременчуцької ТЕЦ, мереж та електричного обладнання Полтавської області, а також своєчасну ліквідацію наслідків стихійних явищ.
Таким чином, викладені обставини свідчать про незадовільний майновий стан ПАТ "Полтаваобленерго", що викликаний несвоєчасними розрахунками за енергоносії. В свою чергу, такі розрахунки не дають можливості відповідачу своєчасно розраховуватись з кредиторами за відповідними господарськими зобов'язаннями.
За даних обставин суд, суд оцінює дані обставини як виняткові, враховує матеріальний стан сторін, їх фінансовий стан, погашення заборгованості ПАТ "Полтаваобленерго" перед позивачем у повному обсязі, значну заборгованість позивача перед ПАТ "Полтаваобленерего", а також значну дебіторську заборгованість перед товариством за спожиту та вироблену електричну і теплову енергію таких споживачів, як підприємства житлово-комунальної сфери, бюджетні установи, населення і інших споживачів, та вважає за доцільне зменшити розмір пені що стягується до 50 000,00 грн.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст.49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32,33,43,49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Державного підприємства "Енергоринок" (вул.Симона Петлюри, 27, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 21515381) - 50000,00 грн. штрафу та 1015,00 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 25831,78 грн штрафу - відмовити в задоволенні.
Повне рішення складено 16.12.2015 р.
Суддя Н.Г. Гетя