"11" грудня 2015 р.Справа № 916/2658/15
Господарський суд Одеської області у складі:
Головуючого судді Волкова Р.В.
судді Щавинської Ю.М. та судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ріверленд"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Білгород-Дністровський комбінат хлібпродуктів" та третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 України в особі головного управління НБУ по м. Києву і Київський області та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.06.2013 р. № ВКЛ-2009993/1/S-7.
за зустрічним позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ріверленд" (м. Одеса);
до: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (м. Київ);
про визнання іпотеки припиненою за іпотечним договором
за участю представників сторін:
Від ПАТ "Дельта Банк": ОСОБА_3В (за довіреністю), ОСОБА_4 (за довіреністю),
Від ТОВ "Ріверленд": ОСОБА_5 (за довіреністю);
Від ПАТ "Білгород-Дністровський комбінат хлібпродуктів": не з'явився;
Від ОСОБА_2 Банку України в особі головного управління НБУ по м. Києву і Київський області: ОСОБА_6 (за довіреністю);
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_7 (за довіреністю);
Встановив:
Позивач, Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" (ПАТ „Дельта Банк", ОСОБА_2) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ріверленд" (ТОВ "Ріверленд") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Білгород-Дністровський комбінат хлібпродуктів" та третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 України в особі головного управління НБУ по м. Києву і Київський області та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.06.2013 р. № ВКЛ-2009993/1/S-7 в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № ВКЛ-2009993/1 від 19.06.2013 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач за первісним позовом посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за іпотечним договором який укладено в забезпечення зобов'язань за договором кредитної лінії № ВКЛ-2009993/1 від 19.06.2013 р. на положення ст.ст.512-519, 525, 526, 530, 536, 572, 589, 590, 610, 612, 629, 1046-1050, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст.193, 220, 224, 229, 230 ГК України, та інші вказані у позовній заяві обставини.
ТОВ "Ріверленд" вимоги позивача не визнало, з посиланнями на те, що позивачем заявлено вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № ВКЛ-2009993/1/S-7 від 20.06.2013 р., тобто в даному випадку відповідач виступав майновим поручителем ОСОБА_8 акціонерного товариства "Білгород-Дністровський комбінат хлібпродуктів", а на час подачі позову існував спір між ОСОБА_8 акціонерним товариством "Білгород-Дністровський комбінат хлібпродуктів" та Банком у Київському апеляційному господарському суді про припинення іпотеки в зв'язку із припиненням зобов'язань за Договором кредитної лінії ВКЛ-2009993/1/S-7 від 19.06.2013 р.
08.10.2015 р. ТОВ "Ріверленд" звернулось до господарського суду з зустрічною позовною заявою (зареєстрована за вхід. №4344/15) до ПАТ „Дельта Банк", в якій просить визнати іпотеку припиненою за іпотечним договором № ВКЛ-2009993/1/S-7 від 20.06.2013 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованим в реєстрі за № 839, оскільки зобов'язання за кредитним договором припинилися зарахуванням зустрічних вимог між Банком та ОСОБА_8 акціонерним товариством "Білгород-Дністровський комбінат хлібпродуктів", у зв'язку з чим припинилися і зобов'язання за іпотечним договором, про що свідчить наявна в матеріалах справи постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. по справі № 910/11426/15. З огляду на припинення дії договору кредиту, як основного договору, то договір іпотеки також слід припинити.
У судовому засіданні від 11.12.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
19.06.2015 р. між ПАТ „Дельта Банк" та ОСОБА_8 акціонерним товариством "Білгород-Дністровський комбінат хлібпродуктів" укладено Договір кредитної лінії № ВКЛ-2009993/1 від 19.06.2013 р. (кредитний договір), згідно якого ОСОБА_2 надав Позичальнику грошові кошти у тимчасове кредитування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1140000,00 доларів США зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 14% річних у доларах США та 22% річних у гривнях з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 02.11.2013 р. на умовах, визначених Кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Банком та ТОВ "Ріверленд" (Іпотекодавець) 20.06.2013 р. укладено іпотечний договір № ВКЛ-2009993/1/S-7, за умовами якого в іпотеку передано нежитлові будівлі. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про права власності на нерухоме майно за номером 1385220, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 88247351106.
З метою часткового погашення заборгованості за кредитним договором № ВКЛ-2009993/1 від 19.06.2013 р., ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення за іпотечним договором ВКЛ-2009993/1/S-7.
Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки ОСОБА_2 банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.1 ст.7 Закону України „Про іпотеку від 05.06.2003 р. № 898-IV (із змінами) за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України „Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Порядок та право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки врегульоване ст.38 Закону України „Про іпотеку”.
Дійсно, позивач за первісним позовом мав право вимагати в рахунок часткового погашення заборгованості за договором кредитування, звернути стягнення на предмет іпотеки, проте наявною в матеріалах справи постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. у справі № 910/11426/15 за позовом ОСОБА_8 акціонерного товариства "Білгород-Дністровський комбінат хлібпродуктів” до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про припинення іпотеки, встановлено, що: протягом січня-лютого 2015 р до ОСОБА_8 акціонерного товариства "Білгород-Дністровський комбінат хлібпродуктів" перейшло право вимагати від ПАТ „Дельта Банк" сплати грошових коштів на підставі договорів відступлення права вимоги за договором банківських рахунків, укладених між ОСОБА_8 акціонерного товариства "Білгород-Дністровський комбінат хлібпродуктів” та ОСОБА_10 (договір № 260115 від 26.01.2015 р. ), ОСОБА_11 (договір № 1202001 від 12.02.2015 р.), ОСОБА_12 (договір № 1202002 від 12.02.2015 р.), ОСОБА_13 (договір № 1202003 від 12.02.2015 р.), ОСОБА_14 (договір № 2502004 від 27.02.2015 р.), ОСОБА_15 (договір № 2502005 від 25.02.2015 р.), ОСОБА_16 (договір № 2502005 від 25.02.2015 р.) ОСОБА_17 (договір № 2502006 від 25.02.2015 р.), за умовами яких Приватне акціонерне товариство "Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” став новим кредитором ПАТ „Дельта Банк" на загальну суму 13125616,24 дол. США, про що Банком були надіслані відповідні повідомлення про зміну кредитова у зобов'язанні.
В подальшому Приватне акціонерне товариство "Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” направив на адресу ПАТ „Дельта Банк" заяву № 517 від 27.02.2015 р. та № 518 від 28.02.2015 р. про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 ЦК України.
З урахуванням того, що вимоги ПАТ „Дельта Банк" за кредитним договором та відповідні вимоги ОСОБА_8 акціонерного товариства "Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” за договорами відступлення прав вимоги є зустрічним, є однорідними (грошовими), відповідні заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог були направлені позивачем (за первісним позовом) на адресу Банку 27.02.2015 р. та 28.02.2015 р.(тобто до дати введення в ОСОБА_2 тимчасової адміністрації), з огляду на наведені обставини, оцінюючи наявні у справі докази в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що односторонній правочин, вчинений ОСОБА_8 акціонерним товариством "Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” щодо припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог шляхом направлення на адресу Банку відповідних заяв, є таким, що відповідає приписам ст.601 ЦК України, у зв'язку з чим зобов'язання ОСОБА_8 акціонерного товариства "Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” за договором кредитної лінії № ВКЛ-2009993/1 від 19.06.2013 р. щодо повернення суми кредитної заборгованості - є такими, що припинились з 28.02.2015 р., тобто з моменту надіслання на адресу ПАТ „Дельта Банк" заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. № 518 від 28.02.2015 р.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського процесуального кодексу України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Враховуючи викладене, зазначені вище обставини, встановлені Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. по справі № 910/11426/15, мають преюдиційне значення та не потребують доказуванню при розгляді даної справи.
Що стосується зустрічної позовної заяви, то господарський суд Одеської області дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, вирішив задовольнити її з огляду на наступне.
Згідно з ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст.3 Закону України „Про іпотеку” іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізігнгу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про іпотеку” та ст.593 ЦК України іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Враховуючи приписи чинного законодавства та той факт, що правовідносини за основним зобов'язанням -Кредитним договором припинені (зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 ЦК України), правовідносини, що виникли за похідним зобов'язанням - Іпотечним договором також припиняються, у зв'язку з чим зустрічна позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати покладаються на сторони відповідно до вимог ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 546, 575, 593, 601, 1048, 1054 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.1, 3, 7, 17, 33 Закону України „Про іпотеку”, ст.ст.33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
1. У задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - відмовити.
2. Задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ріверленд".
3. Визнати припиненою іпотеку за Іпотечним договором № ВКЛ-2009993/1/S-7 від 20.06.2013 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованим в реєстрі за № 839, який укладено між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк” (01133, м. Київ, вул. Щорса,36-Б, код 34047020) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ріверленд" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська,буд.16, код 36109476).
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк” (01133, м. Київ, вул. Щорса,36-Б, код 34047020) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ріверленд" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська,буд.16, код 36109476) 1218/одну тисячу двісті вісімнадцять/грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 11.12.2015 року.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2015 р.
Головуючий суддя Р.В. Волков
Суддя Ю.М. Щавинська
Суддя Ю.А. Шаратов