Кіровоградської області
про повернення позовної заяви
17 грудня 2015 року № 912/4877/15
Суддя господарського суду Кіровоградської області Глушков М.С., розглянувши матеріали
за позовом: Фермерського господарства ОСОБА_1, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Тернівка
до: ОСОБА_2 районної ради, Кіровоградська область, смт. Новоархангельськ
про визнання недійсними та скасування рішень районної ради
Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 15.12.2015 року до Новоархансгельскої районної ради, яка містить, зокрема, наступні вимоги:
визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області від 17.11.1998 року № 33 в частині зарахування вилучених земельних ділянок площею 50,7 га (Скалхутірська С/Р) та площею 6,1 га (Вільшанська С/Р) до складу земель запасу (п. 2 рішення);
визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області від 17.11.1998 року № 33 в частині визнання таким, що припинило свою діяльність, як землекористувач Фермерське господарство ОСОБА_1 (п. 3 рішення);
визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області від 17.11.1998 року № 33 в частині надання земельної ділянки площею 50,7 га в оренду ФГ Поворозника ОСОБА_3 (п. 4 рішення);
визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 районної ради Кіровоградської області від 27.04.2000 року № 84 в частині надання земельної ділянки площею 50,7 га із земель запасу в постійне користування для ведення фермерського господарства ОСОБА_4.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до вимог ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які зокрема підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як доказ надсилання відповідачу копії позовної заяви від 15.12.2015 року з додатками, позивач надав господарському суду разом з позовом опис вкладення у цінний лист від 15.12.2015 року.
Однак вказаний опис вкладення у цінний лист не може бути визнано господарським судом як належний доказ направлення позивачем ОСОБА_2 районної ради копії позовної заяви від 15.12.2015 року з доданими до неї документами, оскільки вказаний опис вкладення не містить в переліку найменування направлених відповідачу документів (предметів) зазначення позовної заяви.
З огляду на викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не надано господарському суду належних доказів на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позову не додано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
За вимогами п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).
Законом України "Про судовий збір" встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору за подання позовних заяв до господарських судів: із позовних заяв майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; із позовів немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
Розмір мінімальної заробітної плати визначається у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду (ч. 1 ст. 4 Закону).
Як зазначено в п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Із змісту поданої Фермерським господарством ОСОБА_1 позовної заяви вбачається, що в ній об'єднано чотири вимоги немайнового характеру, однак, заявником до позовної заяви додано квитанцію № 0.0.473978714.1 від 11.12.2015 року, згідно якого сплачено судовий збір лише в сумі 1218 грн., а також квитанцію б/н від 11.12.2015 року на суму 1218 грн., по якій згідно довідки загального відділу (канцелярії) від 15.12.2015 року в КП "Діловодство спеціалізованого суду" відсутні підтвердження платежу з органів казначейської служби.
Тобто в матеріалах позовної заяви фактично наявні докази сплати судового збору лише у сумі 1218 грн. (з однієї вимоги немайнового характеру), тоді як позивач мав сплатити судовий збір за чотири позовних вимоги немайнового характеру у розмірі 4872 грн.
Викладене свідчить про недоплату судового збору та порушення законодавчих вимог щодо необхідності сплати судового збору у встановленому розмірі окремо з кожної заявленої у позові вимоги немайнового характеру.
Відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, позовна заява Фермерського господарства ОСОБА_1 від 15.12.2015 року підлягає поверненню позивачу на підставі п. п. 4, 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. ст. 56, 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву Фермерського господарства ОСОБА_1 від 15.12.2015 року та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
2. Засвідчені належним чином примірники ухвали направити ФГ ОСОБА_1 за адресою: 26131, Кіровоградська область, Новоархансельський район, с. Тернівка, вул. Перемоги, 10; ОСОБА_2 районній раді за адресою: 26100, Кіровоградська область, смт. Новоархангельськ, вул. Леніна, 31.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.С. Глушков